Юлія Величук демонструє щойно спечені «солодкі подарунки» для бійців.
Юлія Величук демонструє щойно спечені «солодкі подарунки» для бійців.

 

За збігом обставин за декілька днів до початку вторгнення Росії на територію України в Бердичеві взялися за розробку Стратегії волонтерства у громаді. Цим питанням опікуватиметься молодіжний центр «М-Формація» при міській Публічній бібліотеці з філіями.

— Волонтери в усьому світі слугують надійною опорою суспільства, — говорить директорка Публічної бібліотеки, керівниця «М-Формації» Тетяна Кущук. — Вони — постійно на передовій.

Отже, нині постає не лише питання оперативної допомоги: для того, щоб надавати її грамотно й ефективно, потрібні спеціальні знання та навички. Тож у «М-Формації» разом із тими мешканцями громади, котрі заявили про бажання стати волонтерами, почали будувати систему молодіжного лідерства та волонтерського руху — з тим, щоб у кожного його учасника існувала «дорожня карта дій», за якою він міг би підтримувати громаду відповідно до потреб.

Одним зі стратегічних напрямків має виступити так зване спонтанне волонтерство (особливо це стосується реагування на надзвичайні ситуації). Побудувати належить і волонтерство корпоративне. Окрема увага — популяризації та діджиталізації волонтерської діяльності. Серед напрямків — діяльність під час виникнення надзвичайних ситуацій та воєнних дій; благоустрій громадського простору; підтримка соціально незахищених верств населення; соціальна робота у молодіжному середовищі.

Волонтерська програма для молодіжних центрів реалізується ГО «Лабораторія Ініціативної Молоді» за підтримки посольства Великої Британії в Україні у межах програми «Активні Громадяни» від Британської Ради в України.
Тетяна Кущук поділилася досвідом роботи Публічної бібліотеки та її філій в умовах війни під час онлайн конференції «Практики установ культури під час військових дій», організованої Українським центром культурних досліджень.
Тетяна Вікторівні розповідала: «Ранок 24 лютого приніс на мою рідну землю біду, повітряні тривоги. Це все спричинило погіршення психологічного стану мешканців міста. Я зрозуміла, що мій бойовий пост має бути в першу чергу не як директорки бібліотеки. Я повернулась на радіо з метою підтримки психологічного стану наших людей. Я знаходила на «Фейсбуці» «крики душі» і зачитувала їх. Під час підготовки передач ми розпочали шукати позитивні новини. У студії пролунав дзвінок і жіночка повідомила про те, що у Бердичеві народилася дівчинка. Це відбулось одночасно з оголошенням повітряної тривоги. Проте це був добрий знак — знак миру. Після цього випадку я зрозуміла, що наша бібліотека має працювати офлайн і ми створили «Бібліотечний батальйон». Для нас було важливим згуртувати громади. Ми відкрили відділ обслуговування читачів. До нас звертались біженці з Бучі, Ірпеня, Харкова. У нас збільшилась книговидача в рази. А відвідувачів бібліотеки в перший місяць було понад 700 осіб.

Враховуючи, що на базі нашої бібліотеки працює Молодіжний центр, ми вивчали досвід роботи волонтерів. Я подивилася, що роблять мої колеги по Академії культурного лідера і ми почали виготовляти смаколики — енергетичні батончики і кекси. Мешканці міста розпочали приносити продукти, насіння, журавлину. Вже невдовзі ми змогли відправити нашим захисникам перші 60 коробок кексів і 20 коробок енергетичних батончиків. Зараз у приміщенні бібліотеки — аромат свіжоспеченого хліба.

Волонтери Ольга Сущенко, Наталія Павлова, Ольга Козлюк (зліва направо) за плетінням.
Волонтери Ольга Сущенко, Наталія Павлова, Ольга Козлюк (зліва направо) за плетінням.

Окрім цього, ми проводимо навчання з надання першої допомоги. Почала працювати дитяча бібліотека. Ми влаштовуємо заходи для дітей, які залишилися в місті й дітей переселенців. Ми плетемо сітки, виготовляємо обереги для наших бійців. Таким чином бібліотека перетворилася на великий волонтерський центр, який нагадує вулик».

Усе, про що розповіла Тетяна Кущук, можна було побачити на власні очі, переступивши поріг Публічної бібліотеки. В одній кімнаті чекали відправлення на фронт маскувальні сітки. В іншій залі волонтери займалися плетінням.

— Ми розуміємо, що маскувальна сітка повинна бути міцною, досить «щільного плетіння», правильних «візерунка» і забарвлення, — розповідає бібліотекар Валентина Бойко. — Нині нам вдається одну маскувальну сітку сплести протягом двох годин. У цій роботі нам допомагають багато небайдужих людей, серед яких — і наймолодший, трирічний волонтер Матвій Павлов, а також Валерій Орленко, Ольга Сущенко, Наталія Павлова, Ольга Козлюк та багато інших.
Інша зала перетворилася на міні-пекарню. В ній господарює бібліотекар Юлія Величук, котра є ініціатором випікання десертів для захисників України.

— Розпочали випікати енергетичні батончики, — розповідає Юлія Величук. — Хлопці з фронту надсилали нам СМС-повідомлення з подяками. І просили ще чогось смачненького. Ми спробували випікати кекси.

Протягом декількох годин роботи з помічниками вдалося випекти 500 кексів для поранених військовослужбовців і бійців на фронті. Бердичівські кекси куштували й мешканці Бучі та Ірпеня Київської області, Чернігова.