Працювати у споживчу кооперацію Любов Іванівна Білошицька прийшла ще у 1971 році. Розпочинала товарознавцем у Веселівському споживчому товаристві, потім — завторгом, а згодом стала головою правління. Ще майже 7 років трудилась заступником голови правління Коростенської райспоживспілки. А після дворічного перепочинку на запрошення колег у 2016 році очолила Бехівське сільське споживче товариство. Із ювіляркою ми зустрілися в Коростені. Любов Іванівна взялася аналізувати підсумки останніх років наполегливої роботи.

— За п’ять останніх років зроблено чимало, — запевняє Любов Білошицька. — Поступово, із року в рік, збільшували обсяги продажів, наростили товарообіг. Провели капітальні ремонти торгових підприємств. Зовні все пофарбували і побілили; всередині кондиціонери встановили, нові термінали і касові апарати, ролети і жалюзі. Зрозуміло, що багато коштів було витрачено, але це вже — не застарілі «сільмаги», а сучасні, технологічно оснащені торгові підприємства. Це дало відчутний результат. Адже, коли я у 2016 році очолила ліквідаційну комісію Бехівського споживчого товариства, то воно мало великі борги.

— Скільки населених пунктів зараз обслуговує ССТ? — уточнюю у Любові Іванівни.

— Три села: Бехи, Васьковичі й Михайлівку, де проживають більше 2 тисяч людей. Але ж окрім нас на цій території працюють ще 4 приватних магазини, конкуренція — жорстка.

— Ваші магазини працюють як універсальні торгові точки?

— Точніше це — «Товари повсякденного попиту», або в сучасному розумінні сільські міні-маркети. Ми торгуємо різними групами товарів — від продовольчих до господарських.

— Зараз Бехівське ССТ має 3 магазини. А раніше було більше?

— Були ще магазини в селах Дідковичах, Межирічці та Бардах. Працювали вони збитково, отож деякі довелося «оптимізувати», зате нинішні працюють прибутково. Ми їх, як кажуть, осучаснили і модернізували.

— Що сьогодні споживча кооперація пропонує сільським жителям?

— У нас майже всі товари є, ми чітко реагуємо на заявки наших споживачів. Скажімо, господарча група товарів у кожному магазині є: шифер, цемент, цвяхи, а також мікрохвильові печі, пилотяги та інша сучасна побутова техніка. Торік у Бехах, наприклад, 5 мультиварок продали.

— Раніше споживча кооперація в селах заготовляла яйця і м’ясо, а зараз — навпаки, завозить їх для продажу?

— Все завозимо: яйця, молоко, сметану і м’ясні вироби. Сільські жителі залюбки споживають йогурти, ковбаси і морозиво. Фруктами й овочами торгуємо, навіть картоплю продаємо. І це — на Поліссі! У сільських мешканців нині — такі ж запити, як і в містян, підсобним господарством вже мало хто займається, — зазначає Любов Білошицька.

Отже, змінюються часи — змінюються потреби, цінності та смаки. Підлаштовується під нові потреби й система споживчої кооперації. Сьогодні кожен її підрозділ самостійно визначає свої ділові стосунки із постачальниками і покупцями, виробляє власну стратегію торгівлі.

— Ми вже не так «централізовано» опікуємося сільськими споживчими товариствами як раніше, — пояснює голова правління Коростенської райспоживспілки Тамара Нікитюк. — Тепер вони працюють більш «автономно». І якщо у кооператорів є гарні ділові якості, висока відповідальність, то, як правило, вони успішно конкурують на споживчому ринку, працюють прибутково. І це переконливо видно на прикладі Бехівського ССТ. Знаючи ділові якості Любові Іванівни, її багаторічний досвід, я особисто запросила її очолити це, раніше збиткове, споживче товариство. І не помилилася.

Кооператори Коростенщини вітають Любов Білошицьку із 50-річчям роботи в споживчій кооперації, пишаються її помітним вкладом у розвиток галузі, — підсумувала голова Коростенської райспоживспілки Тамара Нікитюк.