Фото автора.
Мисливствознавець Володимир Демчук. 
Фото автора.

Січневі морози дошкуляють не лише людям, а й диким звірам. Традиційно у холоднечу лісівники посилили допомогу лісовим мешканцям, збільшили кількість годівниць, доверху наповнили їх запашним сіном та комбікормами.

Ми побували в угіддях Городницького держлісгоспу, де чисельність лісових мешканців є найбільшою в області й переконалися в тому, що дичина тут у холодну пору не залишається голодною.

— Окрім морозу, ще й сніжок випав, повністю покрив суху рослинність і кущі, — бідкається мисливствознавець лісгоспу Володимир Демчук. — Тваринам стало важче добувати звичні корми та й пересування в густих заростях ускладнилось. Звіру важче в таких умовах виживати. Тому ми привезли до годівниць свіжого сіна, запашних листяних віників, насипали поруч зерна. І вже бачимо по слідах, що до годівниць приходили чимало кабанів і козуль. Ми обладнали засіки таким чином, щоб корми були рівномірно доступні для всіх лісових мешканців. Зараз такими підгодівельними пунктами «покрита» вся територія лісгоспу, в кожному лісництві є по 2-3 стаціонарних майданчики і ще декілька десятків тимчасових годівничок. Запаси кормів у нас також достатні, щороку їх заготовляємо по 40-50 тонн. Сіна заготовляємо у власних лісових угіддях приблизно 9 тонн. Листяні віники також самі в’яжемо. Найбільше нашої допомоги нині потребують копитні: дикий кабан, козуля й олень. Зрозуміло, що водяться в наших лісах багато інших звірів, зокрема, вовк, лисиця, заєць, куниця, бобер. Щоправда, вони рідше підходять до наших годівниць, — каже Володимир Демчук.

Загалом нині в області 14 держлісгоспів професійно ведуть мисливське господарство, мають відповідні ресурси, підготовлених фахівців і програми подальшого розвитку цієї важливої сфери.

Завідувач сектора мисливського господарства ОУЛМГ Роман Логвінчук.
Завідувач сектора мисливського господарства ОУЛМГ Роман Логвінчук.

— Ми повністю контролюємо ситуацію із чисельністю і різноманіттям дичини в наших угіддях, — запевняє завідувач сектора мисливського господарства Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства Роман Логвінчук. — Відстежуємо кількісні та якісні параметри кожної популяції, їх міграцію й умови проживання. Ясна річ, взимку, під час заметілей і великих морозів, посилено підгодовуємо диких тварин. Підгодівельні пункти у нас давно створені й рівномірно розміщені в угіддях по всій території області. Але щороку додатково встановлюємо нові. Торік, скажімо, збудували і встановили 80 великих (комплексних) майданчиків для підгодівлі дичини та близько 300 годівниць. Відповідно заготували необхідну кількість кормів, зокрема, 80 тонн сіна, 90 тисяч листяних віників, 9 тисяч зернових снопиків та 270 тонн зернових, 150 тонн із яких — кукурудза.

— А які види звірини охоплює ваша допомога? — уточнюю у Романа Олексійовича.

— Найбільшої підтримки зараз потребують олень європейський, козуля і дикий кабан. Лосі до годівниць підходять зрідка, але часто відвідують встановлені солонці із сіллю.

— А хутрові звірі, птахи?

— Якщо дуже холодно, то забігають до годівниць і куріпки, і зайці, і навіть лисиці. Зайці, наприклад, дуже полюбляють кукурудзу і з’їдають її не менше кабана. Навіть лисиці їдять кукурудзу, якщо не можуть дістати під снігом мишей. Це зафіксували наші фотопастки.

— Чи змінилась чисельність звірини у лісах області за останній рік?

— Ми фіксуємо деяке збільшення поголів’я диких тварин, переважно копитних — козулі та оленя європейського. Популяція диких свиней відновлюється поступово, із деякими коливаннями, через африканську чумку. Загальна чисельність інших видів мало змінилася. Зараз наше головне завдання — відчутно підтримати все вразливе поголів’я звірини, що мешкає нині в лісах, — підсумовує Роман Логвінчук.

Погода

Веселим олівцем

Фотоетюд

Літні забави.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки