Історія стягнення податків бере початок із прадавніх часів. Правителі різних держав і епох знаходили найрізноманітніші приводи стягнення податків із громадян для наповнення державної казни і власних кишень. З історії відомі податки на носіння бороди й так званий «димний», на право вирощувати й споживати зелений горошок і переправлятися через річку.

Чимало дивних податків існує й сьогодні. Так, наприклад, у Великій Британії, Франції, Ірландії, Норвегії, Чилі та ще в трьох десятках країн стягують податок на висококалорійну їжу та їжу з високим вмістом цукру. У Великій Британії виробники та імпортери платять 18 пенсів, це приблизно сім гривень за літр напою, якщо на 100 мілілітрів припадає 5 грамів цукру, і 24 пенси — трохи більше 9 гривень — за літр напою, якщо вміст цукру в 100 мілілітрах перевищує 8 грамів.

У такий спосіб країни ведуть боротьбу за здоров’я населення. Заходи цілком логічні. За даними Всесвітнього банку, пов’язані з ожирінням хвороби входять до трьох топ-причин смертності людей.

У 2008 році з метою зменшення ожиріння, підвищення тривалості життя у Японії з’явився податок для компаній і регіональної влади, які не змогли досягти певних показників. Людям віком від 40 до 75 років вимірювали розмір талії. Якщо він виявлявся понад норму — 85 см для жінок і 90 см — для чоловіків, муніципалітет і бізнес повинні були платити додаткові суми в бюджет. Цей податок існував до 2015 року і справді посприяв зменшенню ожиріння людей. Цей японський показник на сьогодні — один із найнижчих у світі.

Із 2006 року в Китаї, де щороку виробляється понад 45 мільярдів одноразових паличок для їжі й через це вирубуються мільйони дерев, запроваджено податок на палички в розмірі 5%. В Індії додатковим податком обкладаються розважальні заходи й заклади: спортивні події, кіно, виставки, театри, парки розваг. Раніше податок варіювався в залежності від штату і становив від 15 до 150 відсотків. У 2017-му році з’явився єдиний для всієї країни такий податок із вужчим діапазоном — від 5 до 28 відсотків.

На курортах Майорки й Менорки та низки інших островів існує туристичний податок на сонце. Один євро на день за можливість побути на сонці. А от у Венеції існує податок на тінь. Сплачують його власники будівель і конструкцій, що відкидають тінь на землю муніципалітету. Після запровадження податку в 1993 році більшість кафе і ресторанів відмовилися від тентів, щоб платити менше. 2019 року йшлося про можливість запровадження податку для туристів, які просто хочуть потрапити до центру Венеції. Але пандемія коронавірусу завадила реалізувати цей задум.

У Швеції існує податок на ім’я дитини. Йдеться про дивні або незручні для вимовляння імена. Втім, правила — нечіткі, тому одні імена не обкладаються податком, за інші треба платити: скажімо, Металіка, Гугл, Лего. А є й такі як Алах, Ікеа, Елвіс, які влада взагалі відмовляється реєструвати.

 

Погода

Веселим олівцем

Кар27072021

— Та нам дешевше мешканцям міста жабри вживити, ніж ці зливні колектори ремонтувати.

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати13102017

На волі — краще, ніж на прив’язі!

Фото Богдана ЛІСОВСЬКОГО.

Лінки