Відомо, що взимку і ранньою весною людина має особливу потребу в «живих» вітамінах. Але, на жаль, у зимовий час переважну більшість овочей можна зберегти тільки в переробленому вигляді. А тому кожна культура, яку можна вживати у свіжому вигляді аж до нового врожаю, викликає в городника особливий інтерес. Ось і мені довелося витратити декілька років на пошук такої культури. Йдеться про кавбуз. Про його неабиякі лікувальні властивості я багато читав і в пресі, і в Інтернеті. Та все ніяк не міг «познайомитися» з цією диво-ягодою ближче.\

Домоміг випадок

Якось на запрошення свого шкільного товариша я гостював у нього в селі під Харковом. Як дачник з багаторічним стажем, я аж ніяк не міг пройти повз його «городнього багатства». А оскільки стояли погожі вересневі дні, то городина щедро буяла вже достиглим, але ще не зібраним врожаєм. Чого тут тільки не було! Погляд мій відразу ж зупинився на двопудовому (не менше!) помаранчевому красені-велетні.

— Що то в тебе за диво-гарбуз такий? — запитав Сергія. — Скільки живу, а такої краси ще не бачив.

— То не гарбуз, а кавбуз, — почув у відповідь.

Ось тобі й маєш! Та я ж за ним уже декілька років «полюю», а він, виявляється, давно облюбував «фазенду» мого товариша.

Того ж вечора, перетягнувши цього красеня поближче до кухні, ми з Сергієм «покраяли» його на шматочки, вибрали насіння, а Лариса, дружина товариша, вирішила продемонструвати страви, які вже роками готує з кавбуза.

Словом, за ті три дні чого я тільки не перепробував: і запіканку, і кашу, у яких, до речі, кавбуз проявив свої смакові якості набагато яскравіше. Він дещо схожий з гарбузом, але зі значно ніжнішим і з незвичайним ароматним присмаком. До речі, ніжність кавбуза відчувалася і в оладках. Незвичайними за своїм смаком були й «десертні витвори» господині, особливо цукати з кавбуза, а також варення, як тут його називають «Латвійський ананас», — це коли в процесі приготування до кавбуза додають аличу або лимон, а ще краще — і те, й інше.
Звичайно ж, крім інших гостинців, віз я додому і чималий шматок «екзотики» з товаришевої грядки та з півсотні насінин, щоб наступного літа нарешті здійснити на власній дачі свою давню мрію.

«Одружили» гарбуз і кавун

Кавбуз — скорочена назва гібриду кавуна й гарбуза, виведеного українськими вченими наприкінці минулого століття. За зовнішнім виглядом рослина схожа на гарбуз. Такий же й плід, але м’якуш його ніжний, жовто-помаранчевого кольору, запашний. За смаком нагадує банан, тільки твердіший. Їдять його сирим, а також готують з нього і численні страви. Саме високі смакові якості м’якуша в сирому та, особливо, приготовленому вигляді, в тому числі й свіжовичавленого соку, є головним фактором кавбуза. Важливою особливістю цієї культури також є лежкість. Тобто плоди внаслідок тривалого (до наступного літа) зберігання не тільки не втрачають своїх корисних якостей, але навіть стають солодшими. Отож проблеми дефіциту вітамінів узимку з цією культурою не буде.

Агротехніка вирощування — проста, як і гарбуза чи кавуна. Кавбуз можна висівати насінням, попередньо замочивши його, а краще — розсадою. При висадці в грунт у першій декаді травня готові плоди будуть уже в кінці серпня — на початку вересня. Верхівку головного стебла рекомендують прищипнути після утворення перших двох-трьох зав’язів, інакше рослина буде витрачати свої сили на потужні ліани, а не на плоди.

Всього на рослині утворюються до п’яти плодів, але якщо хочете отримати один величезний кавбуз — залиште лише одну зав’язь. До речі, рослину можна посадити біля сітчастого паркану, тоді кавбуз буде плестися по ньому, створюючи красиву ліаноподібну огорожу. Для хорошого запилення необхідно висаджувати як мінімум дві рослини.

Кавбуз не перезапилюється з кавунами, кабачками, патисонами, мускатними і товстошкірими гарбузами. А ось від великоплідних гарбузів кавбуз слід висаджувати якомога далі, щоб не було небажаного потомства. В цілому ж догляд за кавбузом здійснюється за класичною схемою: прополювання, розпушування грунту, поливання та підживлення за необхідності. В ідеалі плоди можуть виростати масою понад 50 кілограмів, але в звичайних умовах розраховуйте на 10 — 15 кілограмів.

До речі, кавбуз — досить невибагливий до грунтів: любить слабокислі, суглинні й піщані. Кращі попередники для його вирощування — коренеплоди, цибуля, хрестоцвітні, картопля, багаторічні трави. Змінювати місце під кавбуз рекомендується не рідше, ніж один раз на чотири роки.

Оскільки плоди кавбуза виростають досить великими, то раціонально їх також використовувати й на корм тваринам. Кажуть, що продуктивність худоби при годуванні кавбузами неабияк підвищується.

Помаранчева «комора вітамінів»

Цей декоративний овоч поживні та лікувальні властивості успадкував від своїх «батьків», щоправда, солодким смаком цукрового кавуна похизуватися не може. Зате вітамінів у ньому — значно більше, та й загалом користь для організму від цього гібриду важко переоцінити.

Смакові якості кавбуза можна пояснити тим, що його вивели не для того, аби зайвий раз задовольнити гастрономічні забаганки, а як потужний антиоксидант і радіопротектор. На основі кавбуза створюються ефективні ліки від діабету, злоякісних пухлин, вірусів, адже він багатий на клітковину і пектинові речовини, які допомагають виводити з організму радіонукліди. Харчові волокна цього гібриду мають здатність зв’язувати радіоактивні частинки, токсичні речовини, важкі метали і виводити їх з організму. Тобто, кавбуз — безцінна знахідка для людей, які проживають у промислових містах, недалеко від Чорнобильської зони відчуження. Принадність кавбуза полягає в тому, що він не втрачає своїх лікувальних властивостей і в термічно обробленому вигляді.

Лікарі стверджують, що кавбуз особливо рекомендується діабетикам та людям, які перенесли операції або важкі захворювання, — страви з цього гібриду чудово відновлюють сили. Недокрів’я, підвищена температура, ангіна, головні болі, серцево-судинні захворювання, підвищений артеріальний тиск, а також нервові розлади, аденома простати, простатит, імпотенція — далеко не повний перелік хвороб, при яких вживання кавбуза рекомендується в лікувальних цілях. М’якоть і сік вживають при хворобах кишково-шлункового тракту, захворюваннях нирок, печінки, а також при багатьох шкірних захворюваннях. Дуже важливо, що насіння кавбуза містить значну кількість цинку, який так необхідний для функції передміхурової залози чоловіків. Продукти з кавбуза рекомендовано при загальному виснаженні організму, для дитячого і дієтичного харчування при діабеті. Якщо вживати хоча б 100 грамів м’якуша на день, не страшні ні запори, ні атеросклероз. А чарка кавбузного соку, випита на ніч, заспокоює нервову систему не гірше валер’янки, а також покращує сон. Особливу увагу на новинку варто звернути і людям літнього віку: вживання кавбуза поліпшує моторну функцію кишківника, що важливо при закрепах. При набряках, артритах, передчасному старінні, екземі й псоріазі вживають свіжий м’якуш чи страви з кавбуза.

Словом, скільки б ви не читали про цю рослину, дізнатися, що таке кавбуз, можна лише виростивши і самому спробувавши цю диво-ягоду: можливо, кавбуз — це саме те, що прийдеться вам і вашій родині до смаку і стане улюбленим частуванням у вигляді запіканок, пирогів, варення, цукатів. А можливо, й позбавить вас від якоїсь болячки.

Вже п’ятирічний досвід вирощування кавбузів дозволив і мені переконатися в тому, що ця диво-ягода повинна зайняти гідне місце на наших присадибних ділянках.

Потрібне насіння? Звертайтеся

Восени ми зібрали чималу кількість насіння кавбуза «Здоров’яга», тому маємо можливість безкоштовно поділитися ним з городниками, читачами газети. Надішлю по декілька насінин усім, хто вкладе у лист підписаний конверт із марками та відправить мені на адресу: Сенчуку А.І., вул. М.Небаби, 100, кв. 27, м. Чернігів-5, 14005.

Буду щиро радий, якщо й на ваших городі чи дачній ділянці з’явиться цей помаранчевий і такий корисний красень-велетень. Впевнений, що не пошкодуєте!

Погода

Веселим олівцем

Кар07052021

— А що робити? Діти й онуки не їдуть, а садити треба!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати 29092017

«А це — моя молода команда».

Фото Оксани ЖОВАНИК. м. Житомир.

Лінки