Масляна або Масниця — одне із найулюбленіших і найсмачніших свят — відзначається упродовж тижня, який є останнім перед Великим постом. Цього року вона розпочинається 8-го і завершується 14-го березня. Асоціюється Масниця із завершенням холодів, настанням тепла і має прадавнє коріння.

За однією із версій свято було пов’язане з прославлянням бога Сонця Ярила. Воно й сьогодні зберігає давні язичницькі обряди і традиції. Це чи не єдине не християнське свято, яке внесене до православного календаря, хоча церква спочатку чинила опір відзначенню його як чужого Православ’ю. Але викорінити стародавні традиції не вийшло, вдалося лише скоротити святкування до одного тижня, щоб Масниця не припадала на Великий піст.

У православному календарі Масниця називається «сирною седмицею», а весь тиждень прийнято присвячувати підготовці до Великого посту. Саме ж свято, особливо його останній день, є дуже веселим, смачним, має свій колорит і супроводжується народними гуляннями, на жаль, цього року через карантин дуже обмеженими.

На свято прийнято робити опудало Масниці — велику ляльку з соломи, вдягнену в жіноче вбрання, як стародавнє священне божество. Наприкінці тижня його спалювали, в такий спосіб прощаючись із зимою й «пробуджуючи» весну.

Масничний тиждень у давнину ще називали «бабським» або «колодієм». Упродовж цих днів чоловіки мали в усьому слухатися дружин та виконувати їхні накази й забаганки. В останній день «бабського» тижня за звичаєм справляли «колодку». Хлопцям, які не зіграли весілля до Великого посту, на знак осуду чіпляли до руки чи до пояса чималеньку колодку — невеличке поліно чи палицю, яку можна було зняти лише за могорич або викуп. В такий спосіб чоловікам нагадували про необхідність одружуватися і створювати сім’ю.

Головна страва Масниці — млинці, які вважаються символом Сонця. Тому вони є одним із основних атрибутів свята. Упродовж масничного тижня кожна господиня намагається хоч раз напекти млинців і пригостити ними рідних і друзів. Присмачують млинці маслом, сметаною, медом, фруктами, сиром, ікрою. Перший млинець прийнято віддавати бідній людині, щоб вона згадала всіх покійних родичів.

У народі вважається, що святкувати Масляну треба багато й весело. Чим більше млинців — тим багатшим буде дім. Якщо млинці виходять товсті чи тонкі, не круглі й діряві, то проблем і невдач у домі не минути. Якщо млинці пристають до сковороди, — дівчині заміжжя не бачити. А рівненький і золотавий млинець — до швидкого заміжжя. Несподівані гості на Масницю — додасться в домі щастя й удачі.
Мороз на Масляну — до теплого літа й доброго урожаю. Якщо перед Масляною вдарили морози, — літо буде холодним і дощовим.

Найбільш пишно відзначають останній день Сиропусного тижня. У давнину співали: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту — одна!». Завершується вона цього року 14 березня Прощальною (Прощеною) неділею, коли всі прощаються з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просять у рідних, близьких, друзів вибачення (прощення) за завдані образи. Цього дня прийнято обходити всіх родичів та сусідів, просити пробачення за недобрі слова, справи, думки, аби очиститися перед Великим постом від усілякої скверни.

 

Погода

Веселим олівцем

Кар07052021

— А що робити? Діти й онуки не їдуть, а садити треба!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Лінки