Із багряно-золотим падолистом, солодкою втомою спорожнілих полів, садків і городів, зі щемливим сумом залишених лелечих гнізд 14 жовтня зустрічаємо найулюбленіше осіннє християнське свято Святої Покрови. У самому значенні слова «покрова» закладене поняття — вкривати, захищати, оберігати, зігрівати.

Усе це знайшло втілення в події, що, за церковними переказами, сталася 910 року в Константинополі. У той час сарацини вдерлися у Візантійську державу, взяли в облогу місто, і його жителі щиро молилися у Влахернському храмі, благаючи у Всевишнього захисту від невірних. Були там і святий Андрій юродивий та його учень Єпіфаній. І от під час всеношної побачили вони у повітрі Матір Божу в оточенні святих, яка зняла зі своєю голови сяюче біле покривало й розкинула його над християнами зі словами молитви про спасіння світу від страждань.

Невдовзі й справді сарацинів було переможено. Свято ж Покрови Пресвятої Богородиці встановив у 1164 році Андрій Боголюбський, і його суто церковне значення тісно переплелося з народними звичаями та побутом наших пращурів.

Особливо шанували Святу Покрову запорізькі козаки. Вона була їхньою заступницею в далеких походах, під покровом Богоматері вони не боялися ні природної стихії, ні ворожих сил. Її зображення було вибите на натільних хрестах козаків.

На Запорізькій Січі була козацька церква Святої Покрови, від порогу якої козаки вирушали в походи і до якого поверталися з них із подякою. Саме восени, на Покрову, на майдані біля церкви проводилися козацькі ради, на яких переобирали кошового отамана й старшин.

За давніми переказами, після того, як Січ за наказом Катерини ІІ в 1775 році було зруйновано, запорожці пішли за Дунай і забрали з собою святий образ своєї покровительки Покрови.

У народному побуті з давніх-давен із Покрови починалися вечорниці, сватання й весілля. Після Покрови старостів уже не засилали. Тому дівчата, які вже засиділися незаміжніми, молилися: «Свята мати Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою. Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув». В іншому варіанті мовилося: «Свята Покрово, почорніть мені брови, а личко біле єсть, якби іще був у мене тесть».

13 Покровою було пов’язано чимало справ та обрядів у господарів. Казали: «Прийшла Покрова — всохла діброва і з’їла полудень корова». Адже це — помітна переломна дата, після якої холоди ставали повноправними господарями. Селяни до свята утеплювали хати — ще й досі подекуди опоясують хмизом, сухими кукурудзяними стеблами стіни, закладають щілини у вікнах. Звідси й прохання: «Покров, натопи без дров!».

14 жовтня в усіх православних храмах пройдуть особливо урочисті богослужіння з молитвою про святе покровительство Матері Божої над Україною, її народом, захисниками рідної землі. Недаремно ж, відродивши прадавню традицію, в день Покрови Святої Богородиці відзначаються День захисника України й День Українського козацтва.

Погода

Фотоетюд

Фото11122020

Щедрий врожай горобини ворожить сурову зиму.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки