До речі, саме в січні через прорив труби на кухні в одній із квартир дев’ятого поверху, в решті інших на цьому стояку батареї ледь жевріли. А на добу взагалі повністю опалення відключали: нарешті з ВЖРЕПу прийшли ремонтники — після щоденних нагадувань протягом тижня. Але такий «нюанс» чомусь не врахували й не знизили відповідно плату за опалення, а, навпаки, збільшили. ВЖРЕП, виявляється, не повідомив про аварію і ремонт ...

Не повіривши таким величезним сумам, які одержали за опалення, багато хто з мешканців наївно подумав: може, помилилися? Та з відповідної служби спокійно повідомили: помилки немає.

У нинішньому опалювальному сезоні почали змінювати тарифи залежно від примх погоди. І що то за «синоптики» сидять у цій службі?

Як відомо, 14 лютого Прем’єр-міністр виступив із доповіддю перед міністрами. Така собі «репетиція» перед звітом уряду в парламенті. Уважно вслухалася в наведену статистику: і значне зростання промисловості, й поліпшення справ у аграрному секторі, й зниження інфляції, і до того ж, «колосальні цифри заощадження в Держбюджеті». Ну й, звичайно,  як великий плюс — збільшення мінімальної зарплати. Щодо соціальних стандартів, то скромненько було сказано: мовляв, і до їх збільшення руки дійдуть.

Можливо, справді є певні зрушення в економічному розвитку країни. Але людям, вибачте на слові, чхати на ті цифри й відсотки, якщо в реальному житті вони відчувають не поліпшення, а значне погіршення. А подібні обіцянки, що незабаром стане легше, ми чули й від попередніх урядів. Як і заклики набратися терпіння та сподіватися.

Що ж, народ наш — терплячий, та й сподіватися на краще життя, яке ось-ось настане, звик давно. Але запас того терпіння — не безмежний. Що буде, як він вичерпається?