Зграйки сірих горобців завжди були незмінною рисою міських пейзажів у будь-яку пору року. Але декілька років тому горобців у містах різко поменшало. І сьогодні цих пернатих вже фактично не зустріти. Принаймні, в Житомирі, Бердичеві або Коростені треба дуже-дуже постаратися, аби знайти поглядом хоч одного горобчика.

Таку дивну й незрозумілу ситуацію помічають багато городян. Вона стала типовою не тільки для міст нашої області, а й всієї України. Й навіть — для усього Європейського континенту. Але що ж сталося з горобцями?

«Передовсім слід розрізняти два види цих птахів — горобця польового і горобця хатнього, — пояснює житомирський орнітолог Микола Весельський. — Перший з цих видів характеризується сірим однотонним окрасом. А в другого виду самці мають характерні чорнуваті та коричневаті вкраплення на сірому окрасі. Щодо польових горобців, то вони таки зустрічаються у сільській місцевості або подекуди в приватному міському секторі. А ось чисельність популяції хатніх горобців дійсно за останній час різко знизилася у міському середовищі. Якщо взяти до прикладу Житомир, то я відзначаю таку різку зміну в бік їх зменшення впродовж останніх 5-6 років. У мене є певний маршрут спостережень за птахами — від мікрорайону Малікова до Корбутівки, переважно через приватний сектор. Так ось, раніше на цьому маршруті я постійно реєстрував наявність хатніх горобців. А тепер під час проходження цим шляхом здебільшого не зустрічаю жодного птаха цього виду».

Подібний «дефіцит» хатніх горобців відзначають фахівці у різних містах країни. То куди ж зникли ці постійні сусіди людини? А головне — чому? Експерти дотепер не мають сталої думки щодо цього. Але відзначають декілька ймовірних причин зменшення популяції хатнього горобця. Зокрема, львівський орнітолог Андрій Бокотей (який давно досліджує цю проблему), виокремив декілька причин. Одна з них — скорочення в містах числа приватних будинків (під стріхами яких полюбляють гніздитися горобці), й поява висотних новобудов. Друга причина — «видозміна» смітників, які є кормовою базою цих пташок: сміття тепер викидають у щільних поліетиленових пакетах, а пакують його у закриті пластикові контейнери. Відтак горобцям важко дістатися до харчових відходів. Ще однією причиною, яка відлякує горобця з міст, є нова «мода» — гучні святкування якихось подій на вулиці з петардами та іншою піротехнікою.

«До цього можна додати й інші чинники, — продовжує Микола Весельський. — Одним з місць харчування хатнього горобця завжди були приватні обійстя, де хазяї тримали свійську птицю: качок та курей. З кормів для цих птахів завжди щось перепадало і горобцям. А зараз у містах вже мало хто тримає домашню птицю. Тож і для горобця кормова база різко зменшилася. Варто згадати й сучасні технології будівництва, які унеможливлюють гніздування птахів: у нових будинках все щільно закрито, ізольовано, відсутні щілини та слухові вікна, скрізь — бетон і пластик... Ще одна причина — велика чисельність у містах котів. Ці тварини завжди були ворогами горобця — і це теж вплинуло на його популяцію».

Тож горобців, фактично, витиснула з міст зростаюча урбанізація та пов’язані з нею зміни в міському середовищі. Натомість їх місце певною мірою заповнили інші, більш сильні, птахи. «Приміром, голуб припутень, — говорить Микола Францович. — Ще 10-15 років тому це був суто лісовий вид. А нині спостерігається справжня їх експансія у села і міста, де вони вже є досить чисельними. Так само є наявним значний сплеск у міській місцевості іншого виду пернатих — шпаків. А вони теж є своєрідними конкурентами горобців».

Відтак цих маленьких сірувато-коричневих пташок тепер у містах майже не зустріти. А здавалося, вони завжди будуть нашими сусідами, й нікуди не можуть зникнути... Така ситуація бентежить не лише вчених-орнітологів, а й звичайних людей, які помічають навколо себе розмаїття живої природи. То невже горобці назавжди полишили наші міста?

«Важко щось сказати однозначно, — резюмує Микола Весельський. — Загалом для будь-якого виду живих організмів є два основних чинники комфортного існування: середовище і кормова база. Якщо щось з цього порушується — то й існування стає некомфортним. Можливо, щось зміниться у нашому міському середовищі — й горобці повернуться. Щось подібне можна було спостерігати в Житомирі стосовно іншого виду птахів — сизого голуба. На початку 2000-их років був помітний спад його чисельності. Причиною були проблеми з кормовою базою, а також відловлювання цих птахів безхатченками — для харчування. Але з часом ситуація нормалізувалася й сизий голуб відновив свою популяцію. Тож і хатні горобці, будемо вірити, не назавжди полишили наші міста...».