• Дарина і Кирило не підвели

    Василь Степаненко із Дариною та Кирилом Зайцевими. У столичному палаці підводного спорту відбулись змагання...

7 березня 15-та сесія обласної ради ухвалила рішення «Про підняття революційного прапора ОУН на території області».

«Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з нагоди відзначення 89-річниці з Дня створення ОУН, — сказано в ньому (орфографію збережено), — враховуючи рекомендації постійної комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності від 02.03.2018, обласна рада

Вирішила:
1. Піднімати на адміністративному будинку обласної ради, будинках органів місцевого самоврядування революційний прапор ОУН у дати визначних подій національно-визвольної боротьби та вшанування пам’яті героїв...». Такими датами названі: 1 січня — день народження голови Проводу ОУН Степана Бандери; 9 березня — день народження Тараса Шевченка; четверта неділя травня — свято Героїв; 23 серпня — День Державного Прапора України; 24 серпня — День Незалежності України; 14 жовтня — День захисника України, день створення УПА; 21 листопада — День Гідності та Свободи.

Другим пунктом даного рішення обласної ради передбачено: «Рекомендувати керівникам підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, громадським об’єднанням Житомирщини піднімати на адміністративних будинках революційний прапор ОУН у вказані дати».

Постійна комісія обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності контролюватиме виконання цього рішення.

При загальній кількості депутатів обласної ради, що становить 64 особи, дев’яти відсутніх на даній сесії, за «прапороносне» рішення проголосували 36 депутатів, один утримався, не голосували 18.
Розпочнемо з того, що Організація українських націоналістів мала два прапори. Після розколу крило, очолюване Степаном Бандерою (ОУН(б)), — мало червоно-чорний, крило під командуванням Андрія Мельника (ОУН(м)) — блакитний із зображенням стилізованого тризуба і меча.

Депутат обласної ради, голова обласної організації ВО «Свобода» Сидір Кізін, один із ініціаторів ухвалення обласною радою рішення про використання саме бандерівського прапора, на має прохання мотивує це таким чином:

— Це — традиція з часів Революції Гідності, яка здійснилася під таким прапором. Це — прапор боротьби за незалежність, під ним виступали повстанці на початку ХХ століття, під ним відбулися обидва Майдани і під ним сьогодні наші бійці захищають цілісність і незалежність Української держави на Сході України.

Заперечити начебто й нічого. Хіба що нагадати, що обидва Майдани відбувалися під добрим десятком інших прапорів, щонайперше — Державним синьо-жовтим, помаранчевим — Ющенка, біло-червоним — Тимошенко... Був і червоно-чорний, але не «бандерівський революційний», а партійний — УНА-УНСО. Нині «Правий сектор» використовує саме червоно-чорне полотнище з відповідним написом: «Правий сектор», тризубом і мечем як свій партійний прапор. І це, до речі, стає в українському політикумі спекулятивною традицією: позичати, присвоювати чи «приватизовувати» собі й державні, й чиїсь символи.
Однак мова — навіть не про те. Набагато тривожніше — інше: чому, виносячи на розгляд сесії дане питання, депутати обмежилися таким собі «поміжсобойчиком» у комісії, а не поцікавилися громадською думкою, щоб переконатися — згуртує їхнє рішення поліську громаду чи внесе в її життя додаткові суперечки, напруження і розбрат?

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 03 квітня 2018

Брати наші менші

Брати0611

У черзі за молочком.

Фотоусмішка Валентини ПАРХОМЧУК. с. Фасова Хорошівського району.

Лінки