Цю струнку жінку, котра дуже швидко зуміла завоювати прихильність земляків, часто можна побачити в мікрорайоні «Чолівка», що в Коростені, звідки її делегували земляки до міської ради депутатом. Тут вона народилась і тут мешкає.

Знайомтеся: це — наймолодший з-поміж депутатів Коростенської міської ради, секретар постійної комісії з питань гуманітарної політики та засобів масової інформації, голова відокремленого підрозділу Національної платформи «Жінки — за мир» у Коростені Ольга Гречко. Свого часу з «золотою» медаллю закінчила ЗОШ № 13, а в 2007 році з відзнакою — магістратуру Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, отримавши фах викладача рідної мови та літератури, зарубіжної літератури та практичного психолога в закладах освіти.

Зустрітися з Ольгою Петрівною мені вдалося на одній із вулиць мікрорайону «Чолівка». Тут вона розглядала конкретні проблеми жителів, що потребують термінового вирішення у різних міських структурах.
— Така діяльність вам подобається? — цікавлюся.

— За натурою я — трудоголік. Тому не боюся тяжких чи марудних завдань, намагаюся сумлінно виконувати свої обов’язки. Вже втягнулася, як кажуть у народі, в потрібне русло, увійшла до команди міського голови Володимира Москаленка, котрий нам спуску не дає ніколи. Ми всі постійно перебуваємо в тонусі! Завдяки саме такому, можливо, й не дуже популярному, підходу до роботи маємо в місті позитивні результати: чимало іноземних інвесторів, нові робочі місця, запровадження ряду масштабних фестивалів і конкурсів...

— Чому вирішили допомагати людям, стати депутатом?

— Оскільки мені подобаються така робота й політика, то це питання довго не розглядалося. Тут сумніви були лише в тому, чи довірять мені люди, чи зрозуміють, що ми разом зможемо перетворити колись дещо обділений увагою мікрорайон на сучасний і процвітаючий. Це сталося в 2015 році, коли я вирішила балотуватись до Коростенської міськради. А торік спробувала балотуватись і до українського парламенту... Вважаю, що зупинятись на досягнутому не варто, слід постійно розвиватись, долати труднощі, здобуваючи досвід і визнання.

До речі, у житті мені чомусь так таланить, що мене постійно супроводжують чоловіки. Ось і у фракції політичної партії «Опозиційна платформа — за життя», яку очолюю в міськраді, — одні чоловіки. З ними у мене — ділові та дружні стосунки. З усіх проблемних питань намагаємось знайти правильні рішення, які були б на користь громаді, жителям. По-іншому не можна, бо ж і ми тут живемо, тут — наші діти, батьки...

— Згідно з результатами опитування жителів Коростеня, ви вважаєтесь одним з найпопулярніших, найефективніших та найупізнаваніших депутатів міськради. Як вам це вдається?

— Ще зі студентських років звикла працювати, не покладаючи рук. Певно, тому й маю такі результати, визнання й головне — підтримку людей.

— З якими питаннями звертаються до вас виборці?

— Питань дуже багато. За ці роки мені вдалося «вибити» кошти й добитись, щоб заасфальтували прибудинкові території, грейдерували вулиці з грунтовим покриттям. Встановили дитячий майданчик. Виготовили проекти з освітлення вулиць мікрорайону та багато інших. Всі разом беремо участь у весняних толоках із благоустрою, адже розуміємо, що це — наш рідний дім, наше місто. Підготувала депутатський запит, реагуючи на звернення педагогічного та батьківського колективів ЗОШ № 13 Коростеня стосовно виділення коштів на добудову цього навчального закладу, адже діти там не мають змоги комфортно навчатись.

У своїй депутатській роботі керуюся нагальними потребами мешканців. Наприклад, вважаю, що освітлення вулиць — це безпека коростенців, хороше асфальтове покриття навіть найменших вулиць та відремонтовані дахи будинків — це їхній комфорт, а ігрові та спортивні майданчики — це активне дозвілля та фізичний розвиток дітей. А ще — питання освітньої та медичної галузей, спорту й культури... Разом із командою професіоналів, чесних, відкритих і достойних людей, ми працюємо над покращенням якості життя кожного коростенця, задля розвитку та процвітання міста в цілому.

— Чи вистачає часу на відпочинок?

— Якщо відверто, то вільного часу маю обмаль. «Пропадаю» на роботі. Але я звикла сприймати в житті все так, як є. Коли в мене випадає вільна хвилинка, проводжу її з синочком Кирилом, котрому 11 років. Хочу, щоб він був моєю опорою в житті та гордістю. Іноді вдається «почаклувати» на кухні, приготувати щось смачненьке. Дуже люблю читати художню літературу.

А ще з колегами можу посидіти у спортзалі, вболіваючи за улюблену баскетбольну команду «Коростень», котра завоювала в січні нинішнього року перше місце в групі чемпіонату України з баскетболу з-поміж команд першої ліги... Радію й успіхам наших юних спортсменів.

Загалом же вважаю, що головне — вірити в себе. Тож прагну жити цілями, а не проблемами.

Погода

Веселим олівцем

Кар20112020

— Я — в шоці. Ви що — вагітні вагітною дитиною, в якої дитина — теж вагітна?!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати10112017

Надійний охоронець.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки