Такі концерти в Житомирі відбуваються нечасто. Зал обласного телецентру — 550 місць — був переповнений. Від аплодисментів у глядачів боліли долоні. А ще третину концерту люди слухали стоячи — з високої поваги до творів, що звучали, та майстерності виконавця. А на сцені співав наш земляк, уродженець села Калинівки Олевського району, соліст ансамблю національного обряду «Родослав» Олексій Будник.

До пісні він прикипів душею змалечку. Любив слухати, як співає поліські народні бабуся, сам пробував підспівувати їй. А коли на свята збиралася вся родина та бабуся заспівувала «Льон гойдається, кучерявиться», підхоплювали пісню батько Володимир Степанович, сільський лісник, мама Валентина Григорівна та інші гості — для малого Олексійка не було більшої втіхи.

Його бажання й уміння співати помітили ще в школі й виставляли на сцену солістом. Далі було навчання в Житомирському коледжі культури і мистецтв, де викладачі Мирон Петрович Грицевич та Марія Олексіївна Купріна прищепили йому любов до хорового співу, кваліфікованого вокалу, до організації культурного дозвілля. Тоді ж Олексій Будник остаточно зрозумів, що його життєва дорога — гарно співати й приносити радість людям. Тому й продовжив навчання на музично-педагогічному факультеті Житомирського держуніверситету імені І.Франка, де теж його зрозуміли і підтримали багато викладачів, зокрема Володимир Євгенович Литньов.

На роботу в «Родослав» потрапив випадково, вважає той випадок дуже щасливим і працює тут уже 9 років.

— Майже весь колектив — то мої найкращі друзі: хористи, танцюристи, оркестранти — всі, — усміхається Олексій Володимирович.

Тож і не дивно, що на концерті Олексія Будника з нагоди його 35-ліття на сцені соліста підтримував увесь «Родослав». Підтанцьовували також дитячий ансамбль «Сузір’я» з Олевського районного будинку народної творчості та «Унава» з коледжу культури і мистецтв. Привітати іменинника приїхали відомий співак Анатолій Матвійчук із Києва та митці з районів нашої області. Майже три години зі сцени звучали пісні — українські народні, класичні, сучасні — у виконанні солістів, хору, ансамблів.

— Українську пісню потрібно підтримувати, — говорить Олексій Будник. — Особливо народну, бо в нашій країні про неї чомусь почали забувати, хоча весь світ захоплюється її мелодикою та змістом...

Цей концерт Олексій Будник назвав «З піснею на вустах, з Україно в серці». Всі витрати — оренду залу, оплату звукорежисерам та освітлювачам, дорогу до Житомира і назад артистам із Києва, Олевська та інших районів — він узяв на себе.

Трохи допомогли Олевська районна влада і «Родослав».

— Чому так? — запитували його. — Зробив би квитки хоч по 10 гривень. Це ж не 200, це доступно навіть пенсіонерам. І було б хоч якесь відшкодування...
— Найбільша цінність — то добре слово, — заперечив Олексій Будник. — Порівняно з ним гроші — ніщо...

На концерті справді було дуже багато добрих слів. Після кожної пісні на сцену іменинникові виносили по кілька букетів. За сильний голос та майстерне виконання, патріотичний зміст репертуару відомі в Житомирі етнограф та науковець Марія Масловська і економіст та педагог Олександр Поліщук назвали Будника справжньою перлиною Полісся, побажали йому високого творчого лету. Не стримували своїх емоцій і глядачі в залі.

— Він за характером — дуже добрий, — говорили земляки співака Василь та Галина Саган з Олевська. — Головним його прагненням є робити добро скрізь і для всіх..

— Два місяці він навчав нас співати, — сказали жінки із Тетерівського будинку культури. — Але встиг багато, шкода, що більше не мав часу...

Та найчастіше звучало:

— Такий сильний голос, таке майстерне виконання варті світової сцени. Нині в Україні перші місця займають співаки набагато слабші... Як шкода, що нині в нас талант вимірюється грошовими внесками...

Людмила НАТИКАЧ,
заслужений журналіст України.

Погода

Веселим олівцем

Брати наші менші

Брати0611

У черзі за молочком.

Фотоусмішка Валентини ПАРХОМЧУК. с. Фасова Хорошівського району.

Лінки