Цими днями минає 76 років з часу завершення Сталінградської битви. Наприкінці січня 1943 року перемогою Радянської армії завершилася одна з найбільш масштабних військових операцій в історії людства, яка докорінно змінила хід Великої Вітчизняної війни. За кількамісячним кривавим протистоянням СРСР та Німеччини на берегах Волги стежив із завмиранням увесь світ. А слово «Сталінград» тоді промовлялося десятками мов на різних континентах.

Загалом у грандіозній Сталінградській битві брали участь понад мільйон радянських бійців та офіцерів. Більшість із них полягли смертю хоробрих. А тих, котрі живуть досі, залишилося зовсім мало. Поміж них — 95-річний житомирянин Кирило Олександрович Семенов. Він воював у Сталінграді майже три місяці, брав участь у найзапекліших боях. Тож спогади ветерана, якими він поділився з нами — безцінні. Подаємо їх як данину пам’яті всім радянським воїнам, які перемогли у Сталінграді.

«Кожні п’ять років, починаючи з 1983-го, я їжджу до Волгограда, щоби вклонитися пам’яті бойових побратимів. Удвох з онуком ми проходимо пам’ятними для мене місцями. Там все поруч — Мамаїв курган, центр міста, залізничний вокзал. Я все пам’ятаю про Сталінград — що, коли і де було. Адже пробув у місті під час боїв 87 днів.\

У вересні 1942 року наш підрозділ висунувся до Волги. Дивлюся, а весь берег всіяний людьми, кожен зі своїми пожитками. Це були мешканці міста, яких через міст переправляли на лівий берег...

22 вересня 1942 року німці зробили пробоїну в обороні 62-ої армії та вийшли до Волги. І наш підрозділ в числі інших кинули ліквідовувати цей прорив. Щороку, коли я приїжджаю, йду на те місце, де ми прийняли бій. Зараз там — краса: тераси, квітники, меморіал. А в 1942 році на березі Волги тулилися хатинки, невеличкі дворики... З важкими боями ми зупинили там просування німців.

Ще одне пам’ятне місце — м’ясокомбінат. Нині там знаходиться зупинка громадського транспорту «Мамаїв курган». А до війни був м’ясокомбінат — чотириповерхова бетонна споруда. В період битви за місто вона стала основним опорним пунктом оборони. Всі бійці, які переправлялися на Мамаїв курган, зосереджувалися в підвалах цього комбінату.

Тоді я був командиром кулеметного відділення. А в жовтні став командиром взводу — 2 кулемети, 8 бійців. Задача одного розрахунку — не пустити німців через колії. А інший розрахунок захищав сусідній напрямок.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 01 лютого 2019

 

Лінки