О.А.Москальова і О.С.Кухарський.
О.А.Москальова і О.С.Кухарський.

На своїй життєвій стежині мені довелося зустріти чимало цікавих особистостей, які певної мірою сприяли формуванню моїх світогляду, інтересів, вибору професії. Були серед них відомі актори, співаки, космонавти, олімпійські чемпіони, політики. Мене завжди вражало й спілкування з простими людьми — селянами, робітниками; моїми односельцями — чехами, німцями, сусідами-ромами.

Одна із незвичайних зустрічей відбулася нещодавно завдяки Валерію Скорикову, в минулому члену Житомирського клубу любителів бігу. За своє спортивне життя він пробіг не одну марафонську дистанцію (42 кілометри 195 метрів).

Знаючи, що я досліджую історію спорту на Житомирщині, він розповів про свою знайому і колишню сусідку, яка ще в 30-ті роки минулого століття була відомою спортсменкою і мала певні досягнення. Я відразу погодився на зустріч.

У призначений час двері нам відчинила привітна інтелігентна господиня квартири. Із зовнішнього вигляду можна було зробити висновок, що, незважаючи на свій поважний вік, вона ретельно готувалася до зустрічі. За лічені хвилини спілкування склалося враження, що знайомі ми вже давно. Вели мову про спорт тих далеких років, відомих спортсменів Житомира. Здивуванню не було меж, коли дізнався, що моєю співрозмовницею є жива легенда житомирського спорту — 103-річна Олена Адамівна Москальова.

5 — 6 серпня 1935 року на житомирському стадіоні палацу піонерів і жовтенят (із 1947 року — стадіон «Спартак») відбулася перша міжспілкова спартакіада профспілок Житомирщини з легкої атлетики. Із архівних документів відомо, що перемогу в стрибках у довжину та срібну нагороду в бігові на 100 м здобула Сорочинська. З’ясувалося, що це — дівоче прізвище моєї співрозмовниці. Олена Адамівна згадала імена багатьох відомих спортсменок, спортсменів. Серед них — рекордсмени міста Житомира та житомирської округи Ніна Іванівна Ганьба, В’ячеслав та Зоя Корзуни, Ядвіга Смульська. До речі, Ніна Ганьба була першою володаркою значка ГПО м. Житомира серед жінок, а другою — стала Олена Адамівна.

Батько Олени Адам Сорочинський був водієм у князя Володимира Волконського. Постать князя Волконського — досить відома не тільки на теренах Волинської губернії, а й колишньої Російської імперії. У 1902 — 1907 роках він обіймав посаду Волинського губернського предводителя дворянства, від землевласників Волинської губернії обирався членом ІІІ Державної думи Росії. Входив князь Волконський і до складу правління Волинського товариства любителів бігового і рисистого спорту. Але найбільше в пам’яті житомирян князь залишився як відомий просвітитель та благодійник. Ще й досі функціонує дитяча лікарня по вулиці Шевченка, 2, приміщення якої побудовано у 1912 році на кошти князя Волконського.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 06 листопада 2018

Збірна команда з гімнастики сільгоспінституту. У другому ряду перший зліва — В.І.Карабанов, друга праворуч — Олена Москальова.
Збірна команда з гімнастики сільгоспінституту. У другому ряду перший зліва — В.І.Карабанов, друга праворуч — Олена Москальова.

Погода

Веселим олівцем

Кар02112018

— Ти куди? А як же кохання з першого погляду?— Взагалі-то я погано бачу…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати0611

У черзі за молочком.

Фотоусмішка Валентини ПАРХОМЧУК. с. Фасова Хорошівського району.

Лінки