Бердичівлянина Олеся Коляду в нашій області та далеко за її межами знають, передовсім, як талановитого і надзвичайно плідного композитора, музиканта-мультиінструменталіста та виконавця, автора понад двох тисяч музичних композицій та мелодій. Водночас Олесь Володимирович є яскравим оповідачем, котрий в деталях пам’ятає цікаві події та зустрічі, які відбулися багато літ тому. У розмові з кореспондентом «Житомирщини» Олесь Коляда поділився спогадами про відомих людей зі світу музики, з яким йому довелося зустрічатися та працювати у різні роки.

«Рояль для Ріхтера»

«У 1965 році Святослав Ріхтер приїхав з концертом до рідного Житомира. А я тоді ще пацаном був, учився у Житомирському музичному училищі. Розташовувалося воно не в теперішньому приміщенні, а на розі вулиць 1 Травня і Франка — там, де тепер музична школа № 2. А виступати Ріхтер мав у міському театрі — нині це будинок обласної філармонії.
Рояль, на якому мав грати уславлений маестро, доставили в театр з музучилища. І не на машині, а на руках! У тому числі — й моїх. Було нас, студентів, дванадцять чоловік. Взяли ми той рояль і на руках понесли вулицями Житомира до театру. Трохи пройдемо — пауза, відпочиваємо. Бо тяжко! Та й неблизько — від училища до театру відстань майже півтора кілометра! Але якось донесли той рояль, встановили на сцені. Хлопці пішли, а я попросивсь у настроювачів залишитися. Кажу: «Мені дуже цікаво спостерігати за вашою роботою». То вони мене й не виганяли. Я собі сидів тихенько в залі — і отак отримав унікальну нагоду спостерігати зблизька, як Святослав Ріхтер перед концертом перевіряв рояль.

А потім був неймовірний концерт у переповненому залі! Пам’ятаю, що після виступу Ріхтер вивів з залу на сцену свою колишню вчительку, яка викладала йому мистецтво гри на фортепіано в музучилищі. Вона тоді вже була дуже старенька, але маестро не забув про неї і вклонився перед всім залом з вдячністю…».

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 06 листопада 2018

 

Погода

Веселим олівцем

Кар02112018

— Ти куди? А як же кохання з першого погляду?— Взагалі-то я погано бачу…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати0611

У черзі за молочком.

Фотоусмішка Валентини ПАРХОМЧУК. с. Фасова Хорошівського району.

Лінки