38-річного пасічника, працівника кінологічного слідчого ізолятора пенітенціарної служби України Ю.В.Іваненка, котрий проживає у с.Нових Вороб’ях Малинського району, в хаті влітку застати практично неможливо.

— У Юрія Вікторовича, котрий родом із Малина, — «золоті» руки. Він у нас — відмінний бджоляр, столяр, рибалка, волейболіст, мисливець, грибник, садівник, — розповів про односельця Нововороб’ївський сільський голова Микола Тимошенко. — А ще він — прекрасний господар і сім’янин, багато допомагає односельцям.

«Столярною справою захопився, коли працював на заводі «Прожектор» у Малині», — розповів Юрій. Відтоді й «чаклую» над виробами з дерева. Переважно працюю з осикою, сосною, дубом, ясеном, липою. Своїми руками змайстрував дубову лаковану бесідку, прикрашену різьбленням по дереву, вхід до якої виклав дубовими східцями, а також гойдалку, вулики...».

Нині Юрій Вікторович тримає 45 бджолосімей. З цими трудолюбивими комахами «товаришує» вже 17 років. Вчився доглядати за ними в одного з найдосвідченіших пасічників краю Івана Марковича Сороки з с.Нового Життя.

— Перше моє знайомство з бджолами почалося з укусу, — жартома каже Юрій Вікторович.—Висипала на тілі алергія. І.М.Сорока тоді сказав: «Не бути тобі, Юрію, пасічником!». Мене «швидкою» допомогою забрали в лікарню, робили уколи... Але з того часу я буквально «прикипів» до бджіл...

В середньому Ю.В.Іваненко отримує приблизно 12 літрів меду від однієї бджолосім’ї.

— Можна було б отримувати й більше меду, але я принципово їх не годую, бо це — дуже трудомісткий процес. До того ж, відбуваються крадіжки серед бджіл, зношуються бджоли, які будуть зимувати, — пояснює бджоляр.

В залежності від погоди робочий день біля вуликів у Ю.В.Іваненка розпочинається по-різному. Як правило, о 8-ій годині — обхід, а огляди здійснює один раз на 10 днів. Обов’язковим є й ведення журналу обходу бджолиних сімей, куди занотовує всі необхідні деталі й нюанси, щоб орієнтуватись. Використовує молоді матки, бо вважає, що дворічна матка — це вже стара. Раніше купував старі вулики, які реконструював, а нині їх виготовляє сам.

Необхідні знання черпає із книг відомого пасічника-практика Юрія Сенчука, часто обмінюється досвідом із колегами з різних регіонів у «Фейсбуці».

Допомагає батьку порядкувати біля бджіл син Максим, студент Житомирського базового фармацевтичного коледжу імені Г.С.Протасевича.

— Маю й постійних клієнтів на мед та бджіл, — каже Юрій.—За свою продукцію й комах не соромно перед людьми, бо я не женуся за великим медозбором. Ще я принципово не збираю пилок, адже перга—це бджолиний хліб.

Дотримується пасічник і своєрідних правил, доглядаючи за бджолами. Він вважає, що потрібно розводити спокійних комах, а мед слід брати, з розумом. В середньому бджола живе 42 дні. Після цвіту липи підгодовує своїх комах фацелією.

Після 10 серпня годувати бджіл не можна, адже це негативно може відбитись на їхній зимівлі. За 17 років траплялись такі випадки, коли взагалі не викачував меду і не годував бджіл, вони були «на своєму хлібі». Це сприяє спокійній зимівлі, а також збільшенню в рази медозбору наступного сезону.

Дуже турбує пасічника та його колег часта обробка полів отрутохімікатами, аграрії зазвичай не попереджають про це пасічників, що призводить до загибелі бджіл.
У найближчих планах бджоляра — зробити будиночок для отримання сеансів апітерапії. Необхідний матеріал уже заготовив.

— Бджола—унікальна комаха, яка дає багато корисного людині, але не завжди люди до неї ставляться з пошаною, — каже Юрій Іваненко.

 

Погода

Веселим олівцем

Кар14122018

— І не соромно вам при сторонніх кохатися?!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати0611

У черзі за молочком.

Фотоусмішка Валентини ПАРХОМЧУК. с. Фасова Хорошівського району.

Лінки