Житомирянин Олекса Васильович Боржковський все своє життя присвятив трьом справам: лікуванню людей, вшануванню пам’яті предків та вирощуванню квітів. І вихованню дітей, звичайно ж: у нього — два сини, внуки і правнуки.

За фахом він — військовий лікар, отоларинголог, підполковник медичної служби. Працював на Далекому Сході, потім — у Німеччині, майже 25 років — у Житомирському військовому госпіталі. Нині є лікарем Житомирського центру профілактичної медицини.

Народився Олекса Васильович Боржковський у Калинівському районі, тепер — Вінницької області. Часто туди навідується, доглядає могили батьків, дідів. А також докладає багато зусиль до того, щоб люди знали про його двоюрідного прапрадіда, класика української літератури Степана Руданського.

Народився Степан Руданський теж у Калинівському районі, в селі Хомутинці. Батьки хотіли, щоби він згідно з сімейною традицією, став священиком. Але він здобув вищу освіту в медичній академії у Санкт­-Петербурзі, на роботу був направлений до Ялти. Навіть нині ніхто не заперечує, що саме Руданський був одним з організаторів охорони здоров’я у Криму: там він першим облаштував лікарню, санітарно­-епідеміологічну службу, організував першу в Криму медичну бібліотеку. Був відомий ще й тим, що бідняків, котрі не мали грошей, лікував безплатно: приймав їх у себе вдома...

А ще писав вірші. Багато їх стали піснями, котрі нині вважаються народними. Наприклад, «Повій, вітре, на Вкраїну...». Та й інші, що їх літературні критики вважають пророчими як твори Тараса Шевченка.

Життя Руданського рано забрала тяжка хвороба. Він не встиг одружитися, дітей не мав. Олекса Боржковський — нащадок його рідної сестри. Тож він подбав про пам’ятник на могилі Руданського в Ялті. Турбувався, щоби в українських гімназіях Криму про поета не забували...

Якщо після всього цього в Олекси Васильовича залишається вільний час, він займається розведенням квітів. Ось і зараз на його ділянці розцвіла алея тюльпанів кільканадцяти сортів. Усіх їх він щедро роздаровує друзям.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода

Веселим олівцем

Брати наші менші

Брати2010

«Щось на вушко розкажу...».

Фото надіслала Надія ШЕВКО (м. Житомир).

Лінки