Головний мисливствознавець Баранівського району Олександр Рибак.
Головний мисливствознавець Баранівського району Олександр Рибак.

 

Холоди у середині січня створили чимало проблем не лише для людей, але й для диких звірів. На допомогу мешканцям лісових угідь відразу прийшли лісівники. Так, у Баранівському держлісомисгоспі напередодні січневих морозів було створено декілька сотень лісових годівниць, адже диким тваринам цієї пори голод дошкуляє навіть більше, ніж холод.

— Коли випадає багато снігу, то звірам стає складно добувати їжу, — стверджує головний мисливствознавець Баранівського району Олександр Рибак. — Отож наша єгерська служба відразу взялася за їх підгодівлю: порозкладали у дерев’яні засіки сіно, підвісили трав’яні віники, насипали зерна. Тепер мешканці лісу вільно приходять до годівниць і «підкріпляються» доступним кормом.

— Приходять переважно копитні тварини? — уточнюю в Олександра Олександровича.

— Бувають різні, але найбільшої кормової підтримки зараз потребують козулі й зайці. Олені можуть і самі знайти поживу, але теж до годівниць регулярно приходять, щоб посмакувати запашним сіном і віниками. Дикі кабани — також часті гості біля наших кормових пунктів.

— Звірини у ваших лісах за останні роки побільшало чи поменшало?

— Суттєвих змін не відбулося. Щоправда, дещо змінилась кількість диких свиней, їх трохи поменшало через хвороби, зате збільшилась чисельність оленя плямистого.

— Але ж олені утримуються у вольєрі?

— Так. Але приплід ми випускаємо і в лісові угіддя, на волю.

— Чи проводили обрахунки лісової живності?

— Ми щороку здійснюємо облік диких тварин, скоро розпочнемо цьогорічний. За орієнтовними підрахунками у мисливських угіддях Баранівського лісгоспу нині мешкають 590 козуль, 80 кабанів, 130 оленів, три десятки лосів та шість сотень зайчиків.

Лісничий Баранівського лісництва Борис Остапчук.
Лісничий Баранівського лісництва Борис Остапчук.

— Хижі звірі також є?

— Переважно це — вовки й лисиці; є куниці, видри і борсуки. Вовки у нас здебільшого — «транзитні», а ось лисички присутні майже скрізь, де є поля і гризуни. Наша єгерська служба уважно слідкує за чисельністю хижих звірів і при необхідності проводить їх відстріл, якщо, скажімо, популяція хижаків починає загрожувати іншим видам, наприклад, копитним, — зазначає головний мисливствознавець Баранівського району.

Ясна річ, що в зимову холоднечу лісові мешканці потребують більшої допомоги. Скажімо, у 40-му кварталі Баранівського лісництва встановлено декілька великих біотехнічних споруд, де ведеться цілодобова підгодівля диких тварин. А загалом у цьому лісництві площею 8,2 тисячі гектарів мисливські угіддя займають 7,4 тисячі гектарів, при цьому відтворювальні дільниці тут створені на площі 1,8 тисячі гектарів.

Лісничий Баранівського лісництва Борис Остапчук повідомив, що нинішньої зими на території лісництва було споруджено 13 біотехнічних комплексів із накриттям, де всі корми належно захищені від снігу і дощу. Окрім цього, в угіддях лісництва рівномірно розміщені ще 72 годівниці з достатнім і доступним запасом кормів. Місцеві лісівники заздалегідь заготували 12 тонн сіна, закупили зернові корми і сіль, нав’язали декілька тисяч трав’яних віників.

Баранівський держлісомисгосп утримує 34,6 тисячі гектарів державних мисливських угідь. Тут кожна територія, кожен лісовий квартал мають свої особливості як для полювання, так і для відтворення популяцій диких звірів. Наприклад, Зеремлянське лісництво найбільш «насичене» звіриною, тут водяться чимало зайців, козуль і диких свиней. Окремо діє великий вольєр із плямистими та європейськими оленями. Щоб зберегти поголів’я взимку, місцеві лісівники трудяться, «не покладаючи рук».

Лісничий Зеремлянського лісництва Руслан Муравський (праворуч) та єгер Віктор Райковський.
Лісничий Зеремлянського лісництва Руслан Муравський (праворуч) та єгер Віктор Райковський.

— Задля збереження дикого звіра ми працюємо переважно у двох напрямках, — пояснює лісничий Зеремлянського лісництва Руслан Муравський. — По-перше, зміцнюємо кормову базу, по-друге, посилюємо охорону диких тварин, бо наші лісові угіддя «розтягнуті» майже на 25 кілометрів. Отож треба дуже пильнувати, щоб не активізувались браконьєри. У них тепер є тепловізори, нарізна зброя і потужні автомобілі.

— А як ви добираєте асортимент кормів? — цікавлюсь у Руслана Анатолійовича.

— В цьому плані особливих проблем не існує, адже ми заготовляємо корми здебільшого із місцевих трав і зернових культур. Диким тваринам вони давно відомі. Наша єгерська служба вже заготувала 6 тисяч віників із майже 10 видів місцевих трав. Ми збудували 67 критих біоспоруд, задіяно також більше 200 годівниць. Туди регулярно доставляються сіно, зерно і сіль, а трав’яні віники підвішуємо, щоб свині їх не притоптали. Таким чином диких тварин ми не лише приманили, а й надовго «прив’язали» у своїх мисливських угіддях, — переконує Руслан Муравський.

А єгер Віктор Райковський зауважує, що минулої осені у цій місцині добре вродили жолуді, вони приваблюють диких свиней і козуль. Тим більше, що у лісництві збільшились насадження дуба, переважно червоного, а він плодоносить кожен рік. Зайці ж добре прижились на занедбаних полях і агроугіддях довкола населених пунктів, а мисливці поблизу поселень не ризикують стріляти. Так що дичини тут вистачає. Та про це добре знають і браконьєри — як тутешні, так і приїжджі. Проте, враховуючи «бойовий» настрій і досвід місцевих єгерів, не кожен із них ризикує зустрічатись із ними.

Завідувач сектора мисливського господарства ЖОУЛМГ Роман  Логвінчук.
Завідувач сектора мисливського господарства ЖОУЛМГ Роман Логвінчук.

В області ця ситуація також — контрольована. Мисливський сезон вже добігає кінця, отож мисливці можуть більше уваги приділяти підтримці звірини.

— Нині лісівники й мисливці по всій області взялися активно допомагати диким тваринам пережити холодні, несприятливі дні, — розповідає завідувач сектора мисливського господарства ЖОУЛМГ Роман Логвінчук. — Вони заготували і розмістили у спеціально підготовлених біотехнічних комплексах та годівницях сотні тонн запашного сіна, десятки тисяч віників, солом’яні снопики та зерно. Поруч поклали сіль. А подекуди навіть штучні водойми довелося викопати, щоб лісові мешканці приходили на водопій.

Мисливське господарство у нас — багатопрофільне і різнобарвне. Є над чим працювати. А в холодну зимову пору дикий звір потребує від нас додаткового захисту і підтримки, — підсумовує сказане Роман Логвінчук.

Погода

Веселим олівцем

Кар23022021

— Тільки-но призначили начальником, відразу така біда почала з’являтися.

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Фото01092020

Тикома — красуня зі штату Міссурі (США).

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки