Сільський голова Чижівської ОТГ Аркадій Ратушнюк.
Сільський голова Чижівської ОТГ Аркадій Ратушнюк.

Одна з найбагатших громад нашої області — невелика Чижівська ОТГ в Новоград­Волинському районі. Заможність, як мовиться, — поняття відносне. Але статистичні показники промовляють самі за себе. За дев’ять місяців минулого року сума власних надходжень загального фонду Чижівської ОТГ становила 26,6 мільйона гривень. А в перерахунку на одного мешканця громади вийшло 6068 гривень. За цим показником Чижівська громада є третьою в області — після Оліївської та Ушомирської. Не є секретом, що цим громадам пощастило зі зареєстрованими на їх територіях великими підприємствами — платниками податків.

Щодо Чижівської ОТГ, то тут, передовсім, розташовані два потужних заводи сантехніки та керамічної плитки, також є кілька лісгоспів, перекачувальна станція нафтопроводу «Дружба». Саме ці об’єкти є основними бюджетоутворюючими підприємствами громади.

— Є ще й приватні підприємці, котрі вносять свій вклад у податкове наповнення бюджету, — пояснює Аркадій Ратушнюк, голова Чижівської сільради. — З одним із них у нас налагоджено взаємовигідну співпрацю. Він робить ремонти будівель і зареєстрований у третій групі оподаткування. Простіше кажучи, з кожної заробленої ним сотні гривень п’ять йдуть у наш бюджет. Лише від цього підприємця ми торік отримали 400 тисяч. Замовляємо йому й ремонт наших об’єктивів — відтак, по суті, 5% витрат вертаємо назад. А ще бюджетоутворюючими об’єктами є наші школи. Річний бюджет зарплати педагогів наших п’яти шкіл — 12 мільйонів гривень, з цієї суми до бюджету громади відраховується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Попри фінансову самодостатність, у Чижівській громаді звикли рахувати гроші. А за потреби — й економити. Адже саме такий підхід, на переконання керівництва, дозволяє успішно розвиватися.

— Зараз багато говорять про незалежність місцевого самоврядування, — зауважує Аркадій Вікторович. — А незалежність, як я її розумію, має бути передовсім у фінансовому плані. Якщо ти — фінансово залежний, якщо ходиш і весь час просиш — то так і будеш жити... А гроші треба рахувати, щоби раціонально використовувати.

Прикладів такого раціонального використання коштів у громаді вистачає. Приміром, освітлення дев’яти сіл обійшлося більш ніж на мільйон гривень дешевше від попереднього проекту — через вибір вигідної пропозиції в підрядника.

— Загалом на це витрачено 2,3 мільйона гривень, — пояснює Аркадій Ратушнюк. — Кошти використано в пропорції 50 на 50: наше власне фінансування та інфраструктурна субвенція. Ще в грудні минулого року технічно все було змонтовано. В кожному з сіл встановлено від 40 до 100 економних LED­світильників. Нині владнуємо всі бюрократичні нюанси з обленерго — і згодом наші села матимуть сучасне освітлення.
Інший показовий приклад економії — ремонт клубу в селі Таращанці. Він обійшовся у півтора мільйона гривень і також вже вийшов на фінішну пряму. Залишилося доробити стелю та закупити меблі. А перед ремонтом у клубі зробили опалення — також з неабиякою економією.

— Будівля клубу — велика, з просторим залом, — каже Аркадій Вікторович. — Але за останні 30 років вона ніяк не опалювалася. Ми вийшли з ситуації наступним чином. Поруч із клубом — сільська школа. Оснастили її сучасними економними батареями, провели енергозберігаючі труби від котельні до клубу. І маємо результат — при однаковому завантаженні твердим паливом котельня тепер опалює два об’єкти: школу та клуб.

Дровами опалюються фактично всі соціальні заклади в Чижівській громаді. На газі лишили тільки будівлю сільради. Тут також зіграли свою роль підрахунки економії.

— Якщо перейти на дрова — як не крути, для котельні, яка б опалювала наше невелике приміщення, треба чотири кочегари, — пояснює голова сільради. — Лише їх загальна місячна зарплатня становила б більше 20 тисяч гривень. Та ще й котел обійшовся б у 20­30 тисяч. А так — маємо одного оператора, решту робить автоматика. Газ нам постачає не обласна компанія (з нею ми з радістю попрощалися), а підприємство з Кропивницького. Ми задоволені і якістю їх роботи, і вигідною ціною.

Приклади отакої «економної економіки» у Чижівській громаді (й без того — далеко не бідної) дозволяють спрямовувати заощаджені кошти на нагальні потреби та реалізовувати цікаві задуми. А їх — вистачає

— Нинішній рік оголосили в на­шій ОТГ роком культури, — розповідає Аркадій Ратушнюк. — Зробимо ремонти в чотирьох клубних закладах. Одним із пріоритетних питань у нас визначено освіту. Маємо в громаді п’ять шкіл, дітей підвозимо і шкільними, і рейсовими автобусами. Зробили в усіх школах в одному стилі ремонти в усіх перших класах. Торік довелося закрити малокомплектну школу в Малій Цвілі — зате на її базі відкрили повноцінний дитячий садок, куди нині ходять 20 малюків. Ще одна реалізована торік ідея торкнулася умов роботи соціальних працівників. Їх у нас — восьмеро, обслуговувати їм доводиться підопічних по різних селах. Тож придбали кожній соціальній працівниці електровелосипед — загалом вісім штук. Тепер жіночкам дуже зручно добиратися у справах. Думаємо в цьому році придбати такі ж електровелосипеди й для наших листонош, аби теж полегшити їхню працю.

Ось так живе Чижівська громада. Не бідуючи, але й не викидаючи грошей на вітер. З розумною економією. Такий підхід імпонує сусідам — і вони роблять свій вибір. Вже цього року Чижівська ОТГ «приросте» ще трьома сільрадами з сусіднього Ємільчинського району: Варварівською, Рихальською та Сербо­Слобідською. Відтак за чисельністю населення зросте майже у два рази — з 4300 до 7300 жителів. І в цьому, вочевидь, є свій резон. Перефразовуючи приказку, хорошої громади повинно бути багато.

Погода

Веселим олівцем

Кар26052020

— Вони сказали, що камуфляж мене повнить…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Фотоетюд29052020

Горобина квітне рясно.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки