Голова ФГ «Гетьман Самойлович­Агро» Якуб Джанхотов (ліворуч) із працівниками сільгосппідприємства.
Голова ФГ «Гетьман Самойлович­Агро» Якуб Джанхотов (ліворуч) із працівниками сільгосппідприємства.

Про гостру проблему — міграцію працездатного населення України за кордон — «Житомирщина» писала неодноразово. Тим більше, приємно розповідати про випадки, коли місцеві жителі повертаються до рідних домівок із заробітків.

У Попільнянському районі, у селі Ходоркові, зустрілася з трактористом тутешнього фермерського господарства Іваном Матвієнком. Тривалий час чоловік їздив на заробітки, але вже майже рік як повернувся у рідне село. «Отримуємо достойну зарплату, та й сім’я — поруч», — пояснює. Його колега, комбайнер Сергій Левченко, теж знає, що це таке — заробітки, але ось уже п’ять років як працює у Ходоркові й не шкодує про це.

Буваючи у цих краях, часто доводилося чути від місцевих жителів, що багато чим завдячують саме існуванню на їхній території сільгоспгосподарства «Гетьман Самойлович-Агро» та його голові Якубу Джанхотову, які суттєво підтримують тутешню інфраструктуру, заклади соціальної сфери, відгукуються на прохання селян про допомогу.

Ми потрапили до господарства якраз у момент, коли працівники засипали кукурудзу на зберігання. Нині у цьому фермерському господарстві — понад 520 га землі. Вирощують здебільшого пшеницю та кукурудзу, а також соняшник, сою, трішки ячменю та вівса. Цьогорічний урожай не поспішають розпродувати, адже, як і більшість фермерів, чекають на підняття цін. А вони, на жаль, не поспішають цього робити. На відміну від цін на міндобрива, пальне, електроенергію тощо… Для прикладу, торік ціна на сою була понад 11 тис. грн. за тонну, а цьогоріч — до 8,5 тис. грн. Ось і в ходорківському сільгоспгосподарстві зібрана соя «чекає» прийнятної ціни. «Держава повинна впливати на цінову політику в аграрному секторі для того, аби сільське господарство розвивалося чи, принаймні, втримувалося на ногах», — каже Якуб Джанхотов.

Мабуть, з тієї ж причини у господарстві не тримають і худоби м’ясної породи — не вигідно. Однак скотарством усе-таки займаються. «Що це за сільське господарство, в якому не тримають худобу? — дивується фермер. — Наприклад, цьогоріч вивезли на поля приблизно 5 — 6 тисяч тонн добрива, а це ж — органіка!» У господарстві — близько сотні дійних корів, є й отара овечок.

При нагоді запитую голову ФГ «Гетьман Самойлович-Агро» Якуба Джанхотова про рівень зарплат, завдяки якому селяни залишаються працювати тут; про будні фермерів, яким зараз нелегко; про благодійність, адже щоразу чуємо нові вдячні історії від місцевих жителів. Та, мабуть, дається взнаки кавказьке коріння Якуба Алаудиновича, зокрема, притаманні тамтешнім жителям скромність і стриманість. Отож, зарплати у господарстві — «достойні», працюється — «нормально», а про доброчинність чоловік узагалі воліє не говорити, бо «благодійність любить тишу». Зауважуємо, що помітили шмат відремонтованої місцевої дороги. Виявляється, і тут не обійшлося без підтримки «Гетьман Самойлович-Агро». За рахунок співфінансування дорогу відремонтували, близько 350 тис. грн. на це виділило сільгосппідприємство.

Погода

Веселим олівцем

Кар14012014

— Пишуть, що морква — дуже добра для очей!— Брехня! Для очей — добре вугілля, а морква — для носа…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Лінки