Директор підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» Василь Третяк.
Директор підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» Василь Третяк.

 

Кооперативні ринки справедливо називають локомотивом споживчої кооперації. Взяти для прикладу наш «центральний» кооперативний ринок у Житомирі. Він динамічно осучаснюється, це помітно все більше і більше. Замість колишніх дерев’яних «халабуд» встановлено сучасні торгові ряди зі скла, бетону і пластику, з надійною покрівлею. Зводяться і нові магазини із електро­ і водозабезпеченням, новітнім торговим обладнанням, зручні для відвідувачів.

На сьогодні «Житній» ринок без сумніву — один із кращих в Україні за темпами модернізації, «активна фаза» якої розпочалася ще в 2011 році.

— Найбільш помітно ринок змінився за останні два роки, — вважає директор підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» Василь Третяк. — А це — головний показник розвитку культури торгівлі, якщо люди вже забули про калюжі й дискомфорт на ринковій площі. Ми навіть асфальт тепер поступово замінюємо бруківкою, бо вона більш практична і довговічна. Чималі кошти нині вкладаємо в капітальне оновлення інфраструктури та створення комфортних умов як для продавців, так і для покупців.

Найближчим часом плануємо капітально реконструювати м’ясний павільйон, там ці торгові ряди вже застаріли. А загалом «Житній» ринок ми хочемо перетворити на сучасний торгівельно­сервісний центр, — стверджує Василь Павлович.
Щороку на модернізацію ринкового господарства у місті Житомирі кооператори витрачають не менше трьох мільйонів гривень, значні кошти спрямовуються й на благоустрій ринкової території, її освітлення та озеленення. На постійному конт­ролі — питання безпеки і охорони: зараз на «Житньому» ринку в постійному режимі здійснюється відеонагляд (24 відеокамери), працює своя «відомча» охорона задля запобігання крадіжкам і можливим конфліктам. До речі, Житомирський кооперативний ринок до цього часу розвиває й деякі традиційні напрямки діяльності, а не лише здає торгові місця і приміщення в оренду. Тут працюють декілька кафе, перукарня, є складські приміщення, які належать безпосередньо ринку.

— Ми раніше продуктивно займалися і заготівлями сільгосппродукції, бо існувало державне замовлення, — продовжує розмову Василь Третяк. — А зараз куди дівати заготовлене? Отож займаємося лише тими напрямками, що приносять хоч якийсь дохід.

Але навіть тут, у себе на ринку, наші торгові точки працюють в умовах нещадної конкуренції й не завжди можуть, як кажуть, вистояти. Бо наші кооперативні кафе платять усі види податків, а приватні — їх мінімізують. Ось така насправді ситуація.

Для того, щоб розвивати і утримувати власне господарство, модернізувати весь ринок, потрібні дуже великі кошти, а їх нам зараз ніхто не дає, ці гроші ми заробляємо самі. Йдеться про десятки мільйонів гривень.
Нині ми продовжуємо створювати вузькоспеціалізовані сектори торгівлі, розділені й відокремлені один від іншого. Це — овочевий, рибний, м’ясний, молочний павільйони.

Єдина проблема — тіснота, ми обмежені територією, а розширювати її немає куди. Отож мусимо ущільнюватись, продуктивно використовувати наявну площу. І дуже багато що плануємо оновити і замінити. Та все буде залежати від нашої фінансової спроможності. Ось треба буде незабаром покрівлю м’ясного павільйону повністю замінити, на це піде щонайменше два — три мільйони гривень, та й сам павільйон осучаснити. Адже ринок має бути не лише зручним, але й комфортним для перебування великої кількості людей і, звичайно, безпечним, — резюмує директор Житомирського кооперативного ринку.

Вже тривалий час ринок «Житній» є своєрідним центром ринкової торгівлі, можна сказати — центральним ринком області як за обсягами товарообігу, так і за рівнем модернізації та оновлення торгових площ. Сьогодні це — справжній локомотив кооперації.

Погода

Веселим олівцем

Кар09072019

— Дивись, яка краса внизу!— То навіщо ми сюди дерлися, якщо внизу так красиво?

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Фотоетюд09072019

Ранок на Любарщині

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки