5 червня 1974 року в селі Рудні Іванівській Ємільчинського району, в родині водія автоколони Дідуса Якова Радіоновича та його дружини Валентини Іванівни, народилась четверта дитина — син Олег.

З юних літ батько відкрив Олегу неймовірний світ природи, вчив жити в гармонії з нею, а матуся прищеплювала любов та шанобливе ставлення до людей праці.

Після закінчення Руднє-Іванівської середньої школи в 1991 році Олег вступив до Малинського лісотехнічного технікуму за спеціальностю «Лісозаготівля і транспортування деревини», звідки був призваний до армії. Службу проходив у рядах Національної гвардії, дослужився до звання старшини.

У 1995 році Олег Якович завершив навчання і одразу приступив до роботи в Ємільчинському держлісгоспі. Праця на рідних теренах була мрією його життя і ця мрія збулась. А першою сходинкою в лісовій кар’єрі стала трудова діяльність на посаді підмінного майстра на нижньому складі у селі Жужелі. Згодом Олег Дідус без відриву від виробництва закінчив Львівський державний лісотехнічний університету, отримавши спеціальність «Лісоінженерна справа».

Згодом його призначають виконуючим обов’язки начальника нижнього складу, а потім — начальником. Варто зазначити, що новий керівник складу працював не просто старанно, а з великим завзяттям, з максимальною віддачею. Недарма йому довірили основний підрозділ лісгоспу, де тоді працювали 278 робітників. У цей період у лісовому господарстві значна увага приділялась розвитку переробки та ресурсозберігаючим технологіям, а також культурі виробництва. У Ємільчинському держлісгоспі ці важливі напрямки діяльності завжди були на високому рівні.

І ось у 2000 році постало питання: кому довірити керівництво лісгоспом? Тодішній директор Валентин Севастьянович Ейсмонт, якого переводили керувати Коростишівським держлісгоспом, запропонував на своє місце 26-річного Олега Дідуса. На той час він був наймолодшим директором у системі лісового господарства України, але дуже скоро очолюване ним підприємство стало займати лідируючі позиції в галузі, особливо в такому сегменті, як власна деревообробка.

Нині це — потужне, високотехнологічне підприємство, найбільший роботодавець і платник податків у Ємільчинському районі. Нині у лісгоспі трудяться приблизно півтисячі працівників із досить пристойними заробітною платнею, соціальним пакетом та різноманітними матеріальними стимулами. Жодний громадсько значимий захід у районі не обходиться без спонсорської допомоги цього держлісгоспу, а його керівник є шанованою людиною. Олег Дідус — депутат Ємільчинської селищної ради, відзначений багатьма державними нагородами, має почесні звання «Відмінник лісового господарства України» та «Заслужений лісівник України».

Разом із дружиною виховують трьох синів: Дмитра, Дениса і Назара.

За принциповість, порядність, доброзичливість його поважають колеги і друзі.

— У мене з Олегом Яковичем — дружні й партнерські стосунки, хоча ми певною мірою конкуренти, — каже директор ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» Юрій Прокопов. — Він є надійним товаришем, який у скрутну хвилину завжди прийде на допомогу. А в лісовому господарстві таких ситуацій буває чимало. Наведу лише один приклад. Наприкінці минулого року ми розпочали споруджувати власний навантажувальний майданчик на станції Яблунець, але в нашому лісгоспі необхідної техніки бракувало. Звернулися до сусідів за допомогою. Олег Якович розпорядився виділити нам потужні агрегати і ми цей майданчик буквально за два тижні збудували. Тепер економимо десятки тисяч гривень, бо маємо власний логістичний напрямок. Якби таких ділових і порядних керівників було серед нас більше, то й держава наша була б міцнішою, — переконаний Юрій Петрович.

Отож друзі, рідні, колеги, а також весь колектив державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство» тепло вітають Олега Яковича Дідуса із завтрашнім Днем народження: «Зичимо, щоб Ви завжди залишалися таким же уважним, життєрадісним, креативним, тактовним та цілеспрямованим. Бажаємо Вам творчих успіхів, сімейного благополуччя, щастя».

Редакція «Житомирщини» приєднується до цих щирих привітань.

Погода

Веселим олівцем

Кар06092019

— Кажуть, що цей піп бреше безбожно…— Що ти, Петре? Він бреше божественно!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Фотоетюд06092019

Посиденьки по­сучасному.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки