Володимир Габенець: «Прагнемо розвивати нашу громаду для блага кожного її мешканця».
Володимир Габенець: «Прагнемо розвивати нашу громаду для блага кожного її мешканця».

Брусилівщина — край особливий. Він є своєрідними воротами нашої області зі сходу, межує зі столичною Київщиною. І одночасно — це справжня глибинка, класична провінція. Адже у самому Брусилові мешкають менше п’яти тисяч жителів, а в навколишніх селах — і того менше. Та попри це, така «провінція» у дечому може дати фори набагато більшим селищам і містечкам і навіть обласному центру! Брусилівська об’єднана територіальна громада, яка існує вже два роки, є нині однією з найкращих в області. Сьогодні вона охоплює майже весь Брусилівський район — 17 сільрад (крім однієї в районі — Ставищенської), до яких входять 33 населених пункти.

Відтак саме у Брусилові нещодавно відбулося виїзне засідання прес-клубу, організоване Житомирською обласною організацією Національної спілки журналістів України. Журналісти обласних ЗМІ отримали змогу побачити, як живе ця громада і які пріоритети свого розвитку розвиває. А пріоритети, до слова, визначено «всерйоз і надовго». Наприкінці вересня робоча група з розробки стратегії сформулювала цілі та завдання «Стратегії розвитку громади до 2027 року».
«Наша громада має унікальні природні та економічні умови для розвитку, зауважує Віктор Шкуратівський, заступник голови Брусилівської ОТГ. — У стратегії ми прописуємо ті кроки, які допоможуть максимально ефективно використати ці умови».

Зарплати — 10 тисяч у місяць

Звісно, охопити всі галузі, які розвиває сьогодні Брусилівська громада, за один день прес-туру неможливо. Проте деякі з «точок успіху» ми таки побачили.

Одна з них — завод з виробництва гофрованих труб у селі Приворотті. Зведений він «з нуля» в чистому полі, на околиці села. Працюють тут понад два десятки людей, здебільшого — місцеві жителі.

«Завод має 100% чеських інвестицій, є дочірнім підприємством крупної компанії з Чехії, — пояснює Юрій Гаєвський, головний енергетик підприємства. — З чеської сировини (поліетилен та полівінілхлорид) ми виробляємо труби-гофри різного діаметра під електромонтажні кабелі. Чехи вирішили заснувати завод у цьому місці через зручну для них логістику, адже наша продукція розходиться не лише по всій Україні, а й експортується в Росію, Білорусію та Грузію».

Завод працює у три зміни, на кожній з них виробничий процес забезпечує по чотири робітники. Між іншим, охочі потрапити сюди на роботу записуються в чергу, тож кадровий резерв на підприємстві — солідний. Не в останню чергу — через доволі пристойні для сільської місцевості зарплати. Адже робітники отримують тут по 10-11 тисяч гривень. А податки, які платить підприємство, поповнюють місцевий бюджет. Відтак завод у Приворотті — один із найуспішніших у Брусилівській ОТГ зразків підприємництва та залучення іноземних інвестицій.

Зарплата на деяких підприємствах в Брусилівській ОТГ сягає 10-11 тисяч гривень.
Зарплата на деяких підприємствах в Брусилівській ОТГ сягає 10-11 тисяч гривень.

Секрети від голландців

Інший приклад вдалого вкладання коштів (проте вже від вітчизняного інвестора) — це Брусилівський маслозавод. Його історія почалася ще 1936 року, коли тут випустили першу продукцію. На виготовленні масла підприємство спеціалізувалося в часи СРСР. Тепер заводом володіє родина столичних підприємців, тож вони зробили акцент на виготовленні високоякісних твердих сирів.

«Задля цього ми звернулися по допомогу до найкращих у світі сироварів — голландців, — розповідає один зі співвласників підприємства Іван Гром. — До нас у Брусилів кілька разів приїздили голландці Ханс Ваммес та Ян Віємарс. Вони є чемпіонами світу з сироваріння, призерами чемпіонату, який проводиться в американському штаті Вісконсін. Так ось, ці два голландці абсолютно безкоштовно погодилися допомогти нам своїми консультаціями та порадами — у рецептурі, технології та виробництво».

Результат такої співпраці перевершив усі очікування. Завод у маленькому Брусилові домігся виробництва сирів справжньої голландської якості. Звісно, це стало результатом титанічних зусиль усіх працівників, починаючи від керівників і закінчуючи рядовими робітниками.

«Нині наша сирна продукція не має конкурентів в Україні, — не без гордощів каже директор заводу Микола Вознюк. — Нещодавно ми офіційно досягли стандартів НАССР (ХАССП) — визнаної у світі методики забезпечення безпеки харчових продуктів. Наше підприємство працює за європейськими стандартами. Сьогодні тут задіяно понад 100 працівників, а невдовзі плануємо розширювати виробництво. Коли ми лише починали співпрацю з голландцями, вони не дуже вірили, що у нас щось вийде. Але виявилося навпаки!». Тож тепер голландські сировари приїздять до брусилівських колег вже не як до учнів, а як до справжніх професіоналів, які спромоглися в поліській глибинці виготовляти натуральні сири голландської якості.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 14 листопада 2018

Діалог учасників прес-туру з головою Брусилівської ОТГ.
Діалог учасників прес-туру з головою Брусилівської ОТГ.

 

Погода

Веселим олівцем

Кар14122018

— І не соромно вам при сторонніх кохатися?!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Фотоетюд16012018

Наша сучасниця.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки