В. о. директора ДП «Олевськторф» Сергій Павлюк.
В. о. директора ДП «Олевськторф» Сергій Павлюк.

Дочірнє підприємство «Олевськторф» державного підприємства «Житомирторф» не має власної землі, а точніше — власних родовищ. Основні поклади торфу знаходяться по сусідству, в Олевському держлісгоспі. Це дуже ускладнює ритмічну роботу олевських торфовидобувників, оскільки взяти в оренду землі держлісфонду можна лише з дозволу Кабінету Міністрів України. Щоб отримати такий дозвіл, потрібні час і десятки різноманітних погоджень на районному та обласному рівнях.

— Поки йдуть паперові узгодження щодо розробки нових торфородовищ, ми відновлюємо вже відпрацьовані площі, — розповідає в. о. директора ДП «Олевськторф» Сергій Павлюк. — Згідно зі затвердженими проектами проводиться рекультивація угідь, де здійснювався промисловий видобуток торфу, вони засипаються, вирівнюються і в належному вигляді повертаються власнику для подальшого використання за призначенням, тобто для посадки лісових культур. До кінця осені плануємо передати лісгоспу близько 20 гектарів уже відновлених угідь, — уточнює Сергій Олександрович.

Разом із тим дочірнє підприємство «Олевськторф» планує взяти в оренду ще 68 гектарів лісової землі для подальшого видобутку торфу. Окрім обов’язкової рекультивації, торфовидобувники ще мають сплатити місцевій громаді кошти від втрат лісогосподарського виробництва. Слід також зазначити, що «Олевськторф» нині — єдине підприємство в області, що вижило і наростило потужності на відміну від Бучманів, Озерян і Броницької Гути, де раніше також працювали потужні торфовиробництва. І якщо Кабмін вирішить його заявку позитивно, то в подальшому воно зможе щороку видобувати 40—50 тисяч тонн торфу та сплачувати солідні суми податків. У свою чергу, область остаточно не втратить статусу крупного торфовиробника на Україні, адже олевський торф (переважно сільськогосподарський) є дуже популярним у квітникарів, фермерів і садівників. Нині його закуповують споживачі майже з усіх областей, а також із Києва, Харкова, Одеси. І потреба в ньому щороку збільшується.

Відсутність власної землі й родовищ стримує ще й прихід інвестицій у це державне підприємство. Потенційні інвестори побоюються вкладати кошти в хоч і ліквідне, але «безземельне» підприємство. І сьогодні є вже бажаючі спорудити на околиці Олевська сучасний торфобрикетний завод, але відсутність сталої сировинної бази «охолоджує» добрі наміри інвесторів.

А от олевські лісівники готові й надалі взаємовигідно співпрацювати із торфовидобувниками. Фахівці лісової сфери стверджують, що добротний ліс на торф’яниках не росте, тому краще зайві поклади торфу забрати.

— Фактично всі орендовані землі Олевського держлісгоспу підприємство «Олевськторф» уже відпрацювало, вибравши наявні там залежі торфу, — стверджує головний лісничий ДП «Олевське лісове господарство» Василь Тарасюк.

Терміни оренди вже закінчились і торфовидобувники проводять рекультивацію відпрацьованих угідь. Ми такі землі приймаємо лише у належному вигляді, щоб вони були придатними для невідкладної лісопосадки. Цієї осені вони мають повернути нам всі орендовані землі, — пояснює Василь Іванович.

А чи знову виділить держава державному підприємству державну землю? Незабаром дізнаємося.

Погода

Веселим олівцем

Кар02112018

— Ти куди? А як же кохання з першого погляду?— Взагалі-то я погано бачу…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Фотоетюд

Фотоетюд28112017

Увага: пернаті пішоходи!

Фотоусмішка Володимира СОБОЛЯ.

Лінки