Той грудневий ранок усміхнувся засніженій сільській хатині невеличкого села Ілляшівки Ємільчинського району, де мешкала родина Підгородецьких: матуся Ксенія народила донечку, десяту дитину в сім’ї. День Святої Варвари подарував родині білявку, яку нарекли Ольгою, що означає — свята. Допитливе дівча з розумними і великими оченятами любили всі. Вона гарно співала, декламувала, а маленькі вправні рученята жадібно тяглися до гармошки ще з п’яти років. Коли виповнилося їй шість, молодь біля сільського клубу бачила тільки велику гармошку, яка начебто сама грала. Видно було тільки ручки дівчинки, які перебирали кнопки цього інструменту. Оленятко — так ласкаво і ніжно називали її односельці.

Всякий початок — важкий. Нелегким був шлях до музичної творчості і в Ольги Підгородецької. Родина жила бідно, матуся довго хворіла, п’ять років була нерухомою. А дівчинці хотілось навчатись музики, мати власні інструменти: баян, гітару, фортепіано.

Наполеглива праця все перемагає. І юнка успішно закінчує музичну школу по класу баяна в Ємільчиному, потім — Житомирське музичне училище імені В.С.Косенка. Готувалася до занять, «граючи» на клавіатурі, яку намалювала на папері. Пізніше її найстарша сестра Надія подарувала баян. Радощам юнки не було меж.

Здобувши музичну освіту, Ольга Підгородецька працювала у закладах культури обласного центру. У 80-их Ольга грала на бас-гітарі й стала солісткою першого на той час в області жіночого вокально-інструментального ансамблю «Віола». Цей колектив був створений художнім керівником Володимиром Хравінніковим в обласному будинку працівників освіти. З успіхом «Віола» виступила на Центральному телебаченні у Москві, у популярній тоді програмі «Ширше коло».

Цікавим є творчий шлях цієї артистки. Вона сповна реалізувалася як творча особистість, коли стала артисткою Житомирської міської хорової капели «Орея». Колектив — багаторазовий переможець міжнародних конкурсів, багато в чому — унікальний. Двадцять років роботи в «Ореї» були для неї цікавими, неповторними. Ольга Підгородецька — одна із тих артистів, які започаткували і здобували світову славу цьому хоровому колективу на музичних конкурсах у Німеччині, Франції, Чехії, Польщі.

У прекрасних людей навіть осінь — прекрасна. Ось уже близько десяти років Ольга Підгородецька — артистка та солістка Житомирського міського палацу культури. Житомиряни та гості обласного центру вдячні їй за майстерність і талант співачки.

У цієї людини — багато друзів, знайомих, приятелів. Вона не вміє фальшивити у житті, як і на сцені. Часто повторює мудрість, що дерево без душі — дрова, трава без душі — сіно, людина без душі — не людина. Люблять її за душевність, відданість мистецтву і талант, даний Богом.

Ніна ПРИХОДЧЕНКО,
народознавець.
м. Житомир.

Додати коментар

Захисний код
Оновити