Кажуть, що письменник живе у своїх книжках,
художник — у створених ним картинах,
а вчитель — у досягненнях учнів.

Віктор Іванович Чернов — тренер із багаторічним стажем та досвідом роботи. Йому є чим пишатися, адже численні вихованці завдячують мудрому наставнику своїми здобутками, гідно працюють у різних установах нашого краю.

Народився Віктор Чернов 16 червня 1950 року в селі Глинівці Андрушівського району, в багатодітній сім’ї. У дитинстві до спорту великого інтересу не проявляв, хоча влітку, як і більшість хлопців, ганяв м’яч, а зимою катався на санчатах.

У селі Зарічанах Житомирського району, куди переїхала родина, відомий фахівець зі спортивної ходьби, заслужений тренер СРСР Цезар Григорович Ременюк запалив любов’ю до спорту серця сімох хлопчаків сім’ї Чернових. Згодом, ким би не ставали вихованці тренера, якою б професією вони не оволоділи, спорт залишався супутником їхнього життя. А Віктор та ще четверо його братів таки обрали спорт як професію.

Захоплення спортивною ходьбою спонукали Віктора Івановича вступити до Вінницького державного педагогічного інституту імені М.Островського, на факультет фізичного виховання, де отримав вищу освіту.

За час спортивної кар’єри Віктору Чернову неодноразово вдавалося піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу: майстер спорту СРСР міжнародного класу, чемпіон УРСР, член збірної УРСР з легкої атлетики, рекордсмен УРСР зі спортивної ходьби на 50 км по стадіону, чемпіон Спартакіади УРСР зі спортивної ходьби на 30 км. Закінчивши спортивну кар’єру, залишився служити «королеві спорту», передаючи свої знання вихованцям.

Свою тренерсько-викладацьку діяльність Віктор Іванович розпочав у Житомирській ДЮСШ із легкої атлетики фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», де посаду директора обіймав його брат Андрій Іванович. За результатами роботи ДЮСШ, у 1987 році було присвоєно звання спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики. Тут він попрацював до 2002 року. З цього ж року і до сьогодні — тренер у школі вищої спортивної майстерності.

Віктор Іванович зробив значний внесок не лише у розвиток масової фізичної культури, фізичного виховання дітей, підлітків, студентів, дитячо-юнацького спорту, а й спорту вищих досягнень. Працюючи спільно з братом Андрієм, підготував таких майстрів спорту, як-от: Володимира Рятте, Ірину Ковальчук, Олександра Венгловського, Олену Шевчук, Наталію Концевич, Галину Яковчук, Маргариту Пасюк, Ольгу Кисіль, Тамару Стасюк (Гаврилюк), Володимира Гонцовського, Сергія Клименчука. Стали майстрами спорту міжнародного класу Олександр Венгловський, Галина Яковчук, Тамара Стасюк (Гаврилюк).

Тренер добре пам’ятає підготовлених ним чемпіонів України серед дорослих, молоді, юніорів та юнаків: Олександр Венгловський, Тамара Стасюк (Гаврилюк), Олена Шевчук, Наталія Концевич, Галина Яковчук, Наталія Бачинська, Андрій Рятте, Оксана Кондратьєва, Ірина Ковальчук, Оксана Чернова, Катерина Світко, Володимир Мицик, Олександр Мицик, Сергій Клименчук, Дар’я Хусаінова, Максим Нечипоренко.
Десятеро його вихованців у складі збірної команди України були учасниками турнірів за кубки світу і Європи зі спортивної ходьби, піднімалися на п’єдестали пошани.
Віктор Іванович постійно підвищує професійний рівень у суддівстві змагань із легкої атлетики, є суддею першої категорії. Брав участь у міжнародних змаганнях зі спортивної ходьби (Балканські ігри, м. Івано-Франківськ), у суддівстві на Житомирщині двох турнірів за Кубок СРСР зі спортивної ходьби, легкоатлетичного матчу Україна — Румунія, чемпіонату ВЦРПС із легкої атлетики та багатьох чемпіонатів України.

Успіхи учнів і любов до спорту надихають тренера, додають йому наснаги. Тож і нині, попри солідний вік, він поспішає на стадіон, аби поділитися знаннями та вміннями, виховувати в молоді бережливе ставлення до свого здоров’я, прагнення до перемог. Секрет активності, енергійності та молодечого завзяття криється ще й у любові до активного відпочинку на природі.

16 червня 2020 року Віктор Іванович, талановитий тренер і просто чудова, добра й відповідальна людина, відсвяткував свій славний ювілей. Вихованці поважають свого наставника за життєву мудрість та багатий досвід, зичать йому сили, наснаги, завзяття, натхнення у вихованні талановитої молоді, нових творчих злетів, оптимізму, міцного здоров’я, любові, родинного тепла і затишку, достатку на довгі літа.

Наталія ТУНІК,
вихованка В.І.Чернова —
за дорученням спортсменів-ходаків
1984 — 1992 років.

Погода

Веселим олівцем

Кар11092020

Політичне телевізійне шоу.

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО

Брати наші менші

Брати01122017

Пухнаста улюблениця.

Фото Діани ОСОВСЬКОЇ. с. Волиця Андрушівського району.

Лінки