Україна — держава з сильними шаховими традиціями. На зміну відомим українським метрам цієї високоінтелектуальної гри, таким як Василь Іванчук, Руслан Пономарьов, Юрій Криворучко, Анна та Марія Музичуки, підростає нове покоління шахістів, які, старанно тренуючись, мріють у майбутньому засяяти на міжнародному спортивному небосхилі. Одна з таких маленьких зірочок, за здобутками якої зацікавлено стежать вітчизняні тренери, — десятирічна Марина Петренко з Житомира, чемпіонка України з класичних шахів і бронзовий призер з блискавичних шахів серед дівчат у віці до 10 років.

Грі в шахи Маринку навчив старший брат В’ячеслав, який шукав собі партнера для партій. Дівчинці дуже швидко набридло постійно програвати брату-підлітку, і вона попросила батьків записати її до шахової школи. Через півроку наполегливих прохань тато відвів п’ятирічну доньку до міської ДЮСШ № 1, де її потенціал помітив старший тренер спортивної школи Ярослав Несторович Думанський. Після пробного заняття, яке замість очікуваних 30 хвилин тривало півтори години, дівчинку запросили прийти на тренування і назавтра...

Батьки Марини переконані, що доньці надзвичайно пощастило з тренером. Водночас вимогливий і турботливий, він не тільки дбає про спортивний розвиток дівчинки, а й про її психологічний стан, підтримує її в успіхах і невдачах, вчить наполегливості та цілеспрямованості у досягненні мети. Адже шахи — це, насамперед, копітка щоденна робота: Марина тренується не менше 4 годин щодня, а перед важливими турнірами — по 10 — 12 годин на день. Водночас дівчинка відмінно навчається у міській гуманітарній гімназії № 23, любить малювати, співати і танцювати. На жаль, щільний графік турнірів і тренувань виявився несумісним із уроками у школі хореографічного мистецтва «Сонечко», які донедавна із задоволенням відвідувала Марина, але вона сподівається, що в майбутньому їй вдасться поєднувати обидва улюблені заняття.

Великі надії батьки дівчинки покладають на можливості, які забезпечує обдарованим дітям новий Закон про освіту. Якщо гімназія, де навчається Марина, піде їй назустріч і погодиться на індивідуальний навчальний план для маленької чемпіонки, це дозволить їй раціональніше розподіляти час між своїми захопленнями та навчанням.

Родина Петренків — багатодітна: старші В’ячеслав та Юлія — вже студенти, а менша сестричка Ірина теж робить свої перші кроки у шахах.

Спортивна кар’єра дітей — дороге задоволення для батьків, адже один виїзний турнір може тривати 10-15 днів, а це — значні витрати на дорогу і проживання для дитини та її тренера. Тому батьки юної шахістки дуже вдячні усім, хто допомагає фінансувати, спонсорує поїздки й турніри.

У найближчих планах Марини та її тренера — участь у фіналах чемпіонатів України з класичних шахів серед дівчат у віці до 12 та до 14 років у Миколаєві й Дніпрі. Дівчинка також мріє, що у новому році їй нарешті вдасться завоювати медаль на чемпіонаті Європи, адже минулого разу на турнірі у Румунії вона зупинилася за півкроку до п’єдесталу.

Наполегливо тренуючись, Марина рівняється на своїх кумирів — Магнуса Карлсена і сестер Музичук, сподівається стати схожою за стилем гри на Олександра Альохіна. Юрій Анатолійович, батько юної спортсменки, який тренує маленьких шахістів у одній з міських шкіл, упевнений: гра навчає дітей самостійності, відповідальності за свої дії, самодисципліні, тому користь від неї — неоціненна. Але головне для Петренків — щоб діти виросли освіченими, гармонійно розвиненими і щасливими людьми, а батьки докладатимуть усіх зусиль, щоб підтримати їх на шляху до омріяних вершин.

 

Погода

Веселим олівцем

Кар14012014

— Пишуть, що морква — дуже добра для очей!— Брехня! Для очей — добре вугілля, а морква — для носа…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати2010

«Щось на вушко розкажу...».

Фото надіслала Надія ШЕВКО (м. Житомир).

Лінки