— Олександре Васильовичу, ви, успішний бізнесмен, раптом зайнялися спортом, який у сьогоднішніх умовах потребує великих витрат, а не приносить, принаймні, матеріальних прибутків. Чому?

— Це сталося не раптом. Я сам — житомирянин, усе життя займався спортом — волейболом, плаванням, боротьбою, боксом — ще зі школи. У ті часи це було престижно, і ми, юні спортсмени, виступали на змаганнях за честь школи. Тоді держава надавала розвитку фізкультури і спорту великого значення: виділяла кошти на організацію підготовки спортсменів і проведення змагань, придбання одягу, екіпірування, харчування спортсменів. І були в нас гарні результати. Тож спорт іде зі мною по життю з дитинства і юності.

— Але ж це, погодьтеся, досить далеке від організаторської роботи в галузі спорту в цілій області. Як до цього ви прийшли?

— Чотири роки тому спортивні хлопці прийшли до мене й запропонували очолити відділення Національного олімпійського комітету в Житомирській області. Я не лише в дитинстві, а й у зрілому віці, зараз, займаюся великим тенісом, і на той час провів уже кілька щорічних змагань із цього виду спорту «Кубок Полісся», у яких щоразу бере участь понад сотня тенісистів. Крім того, до мене неодноразово зверталися житомирські спортсмени, ветерани спорту з проханням про допомогу, на що я завжди відгукувався. І це вже давно стало справою мого життя. Тож погодився на пропозицію друзів-спортсменів і на минулій звітно-виборній асамблеї мене обрали головою відділення НОК України в області. Відчуваю задоволення від того, що за чотири роки моєї роботи вдалося досягти певних результатів.

— Які саме вважаєте найвагомішими?

— Наприклад, показники з волейболу: наші і жіноча, й чоловіча збірні — у вищій лізі. В історії Житомира такого ще не було ніколи. Ми провели в себе навіть чемпіонат України.

Тобто, відродження з волейболу й інших видів спорту триває. Зроблено чимало. Мені приємно сказати, що й держава не стояла осторонь. Виділялися кошти, до потреб галузі прихильно поставилися депутати обласної ради. А герої наші — це Юлія Єлістратова — чемпіонка Європи й учасниця Олімпійських ігор (триатлон); легкоатлети Марія Шаталова — чемпіонка Європи, фіналістка двох чемпіонатів світу, учасниця Олімпійських ігор; Наталія Лупу — срібний призер чемпіонату світу, учасниця Олімпійських ігор; Станіслав Маслов — переможець міжнародних змагань, багаторазовий чемпіон України, кандидат на участь в Олімпійських іграх у Токіо; Юлія Олішевська — заслужений майстер спорту, чемпіон Європи України, учасниця Олімпійських ігор; боксер Володимир Матвійчук — переможець багатьох міжнародних змагань, учасник Олімпійських ігор.

— І все ж головною метою олімпійського руху, а, отже, й Національного олімпійського комітету на сьогоднішній день є розвиток масового спорту. Чим можете похвалитися?

— Завдяки керівникові НОК Сергію Бубці, людині-легенді, олімпійський рух в Україні шириться і набирає сили. Коли ми відкривали в державному університеті ім. І.Франка музей національного олімпійського руху, Сергій Назарович теж був присутній.

Тут, в області, відділення НОК працює, передовсім, для підтримки олімпійців і взагалі масового спорту. І дуже багато приділяємо уваги роботі з дітьми. Бо сьогодні в держави немає коштів, щоб купувати легіонерів, у тому ж Житомирі, — що з футболу, що з волейболу, що з баскетболу. Тому треба навчати, виховувати дітей. Ось цим ми покроково займаємося.

Стали традиційними в спортивному житті області Олімпійський тиждень, Олімпійський день, Олімпійський урок, змагання «Олімпійське лелеченя», Олімпійська зарядка. Відділення НОК є співорганізатором меморіалу зі стрибків у висоту пам’яті Віктора Лонського, змагання з веслування пам’яті Сергія Ліміновича й із греко-римської боротьби пам’яті Михайла Черняхівського та з баскетболу — пам’яті Геннадія Чичури. Узагалі на нашому рахунку — понад 60 таких масових спортивних заходів. У вересні в рамках Олімпійського тижня відбудуться масові спортивні змагання на призи олімпійців та на кубок почесного громадянина міста Коростишева, заслуженого тренера України Володимира Зорніка.
Розпочинає роботу спортивне відділення в Житомирському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей, де культивуватиметься п’ять видів спорту. Таким чином буде системна підготовка спортсменів, яка даватиме результат. Голова обласної ради Володимир Ширма, голова облдержадміністрації Ігор Гундич зрозуміли потребу такого рішення, і потроху починається робота.

— Відділення НОК в області має можливість матеріально підтримувати окремі види спорту й провідних спортсменів?

— Обов’язково. Допомогу ми надавали на підтримку розвитку легкої атлетики, боксу, боротьби, велоспорту, волейболу, баскетболу, хокею на траві й інших. Допомагали окремим спортсменам, а також ветеранам спорту. Скажімо, за підтримки нашого відділення НОК житомиряни у складі збірної України виграли чемпіонат Європи з баскетболу серед ветеранів у віковій категорії 65+.

— Ви весь час повторюєте слово — результат. Від кого ви його чекаєте і вимагаєте?

— Як мовиться, є час розкидати каміння і є час його збирати. Людина була колись спортсменом, зараз вона — тренер. І якщо немає результату її роботи, тобто успіхів його вихованців, то треба щось змінювати. Можливо, це комусь і не дуже подобається, але думаю, що такий підхід — правильний. Якщо на певну федерацію ми витрачаємо якісь кошти, то повинна бути віддача. Якщо результат є лише на папері, а насправді — одні «мінуси», то треба вдаватися до змін. Ми спрямовані на позитив, на перемогу — і це нам удається.

— Ви сприймаєте «командну гру» в керівництві відділення НОК в області?

— Один не зробиш нічого, один у полі — не воїн. Тому я щиро вдячний усім, хто був поруч зі мною. Були однодумці, були опоненти — їхня думка завжди теж важлива: починаючи від сільського вчителя фізкультури й закінчуючи профільним міністром. Адже лише «командна гра» дає успішний результат. У цій команді — і вже названі мною керівники, і керівники міських та районних органів влади Житомирщини. Для мене було дуже радісно, коли ми задумали, щоб великий волейбол повернувся в наше місто, і ми це зробили.

Впевнений, що на сьогоднішній день ми вибрали правильний напрямок. Багато що іще не закінчено — два стадіони в Житомирі й цілий ряд об’єктів у області.

— А щодо кадрів — справді професійні є?

— Проблема кадрів буде вирішена, зокрема, в тому ж ліцеї-інтернаті, для спортивного відділення. За це на наше прохання візьметься Олександр Олександрович Краснощоков. Спортсменів у області — багато, а тренерів — немає, бо вони роз’їжджаються через низькі зарплати, неналежні умови роботи.

Я глибоко переконаний, що треба утримати фахівців незалежно від їхніх партійності чи вподобань. Головне — професіоналізм і бажання працювати.

— Чи завжди було взаєморозуміння у вашій команді?

— Кожна людина має право на свою думку і розходження в поглядах на справу —неминучі. Єдиномислія я й не прагну. І вибачаюся перед колегами, якщо в нас інколи був, так би мовити, монолог, а не діалог. Я, відверто кажучи, ніколи чиновником не був, а завжди — бізнесменом. І тому головним вважаю кінцевий результат. У когось це виходить, у когось — ні. Проте в мене жодних претензій чи якихось образ немає. Працюють хто як може, хто як уміє, — із цим треба рахуватися. Я ж зі свого боку завжди готовий допомогти.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода

Веселим олівцем

Брати наші менші

Брати2010

«Щось на вушко розкажу...».

Фото надіслала Надія ШЕВКО (м. Житомир).

Гороскоп

Лінки