У Березівському навчально-­реабілітаційному центрі (Житомирський район) діти знаходять справу до душі. Особливо вихованцям подобаються уроки фізкультури та заняття у секції з волейболу.

Скільки ж то треба докласти зусиль, терпіння, уміння, щоб переконати слабочуючу дитину серйозно ставитися до тренувань, займатися спортом. Мало хто в дитинстві розуміє це. Адже спорт — це важка праця, що часто вимагає перемоги над собою.

Крокувати сходинками до спортивного Олімпу вихованці центру розпочали ще у 1984 році, коли волейбольні команди хлопчиків і дівчаток стали переможцями або призерами Всеукраїнської спартакіади «Повір у себе».
Команди брали участь у чемпіонатах України та перемагали. Спортивні досягнення юні спортсмени демонстрували в усіх видах спорту: легкій атлетиці, тенісі, футболі. Про високий рівень підготовки спортсменів цього навчального закладу стало відомо за межами України. Багато старшокласників із інших регіонів виявляли бажання навчатися саме в Березівському навчально-­реабілітаційному центрі.

Добре пам’ятають викладачі й колишні вихованці центру 1995 рік, що став багатим на спортивні досягнення. Того року в Житомирі відбувся чемпіонат України з волейболу серед глухих. Команда навчального закладу в цих змаганнях здобула перемогу. Головним тренером збірної України з волейболу був учитель фізкультури О.О.Краснощоков.

Спортсмени наполегливо тренувалися, слухаючи порад тренерів В.А.Глабчука та О.О.Краснощокова. У 1997 році, після участі в літніх Дефлімпійських іграх у Данії, випускникам школи Роману Будзінському, Леоніду Дейнеці, Віктору Розбицькому, Олександру Помінчуку присвоїли звання «Заслужений майстер спорту», а їхні наставники були удостоєні звання «Заслужений тренер України». Через рік збірна України з волейболу здобула перемогу в чемпіонаті Європи.

Серед спортивних здобутків також — перемоги в Дефлімпійських іграх в Італії, жіночої та чоловічої команд — в Австралії на Дефлімпіаді, на чемпіонаті світу та Дефлімпійських іграх у Болгарії. Цього року українська збірна стала срібним призером Дефлімпіади у Туреччині...

Колектив навчально­-реабілітаційного центру пишається тим, що в ньому навчалися та виховувалися 12 дефлімпійських чемпіонів, 14 чемпіонів світу, 16 чемпіонів Європи з волейболу; срібний призер Дефлімпійських ігор із футболу; 7 заслужених майстрів спорту; 8 майстрів міжнародного класу; понад 120 чемпіонів України. Восьмеро спортсменів відзначені державними нагородами — орденами Княгині Ольги, Данила Галицького, «За заслуги».

КЗ «Березівський навчально-­реабілітаційний центр» — це дім, у якому нині живуть та навчаються 143 дитини з особливими освітніми потребами. Цей дім — теплий, затишний, надійний. У ньому є свята та будні, робота та відпочинок, є добрі традиції. Щороку цей будинок залишають випускники, щоб через багато років злетітися до рідного гнізда. Як ось на зустріч, що відбулася з нагоди 70­річчя навчального закладу. Саме на таких зустрічах вчителі та вихователі особливо відчувають, що роблять добру справу, надаючи поштовх для розвитку дитини, розкриваючи її здібності, допомагаючи становленню. Тому щодня шукають і знаходять відповіді на запитання: як допомогти дитині з особливими потребами правильно обрати свій життєвий шлях, ефективно інтегруватися в суспільство?

Педагогічний та учнівський колективи пишаються досягненнями своїх випускників, серед яких — відомі спортсмени, художники, громадські діячі. Незважаючи на недугу, вони зуміли стати успішними. І це є найкращим прикладом для сьогоднішніх учнів.

Найбільша гордість центру — спортсмени­-олімпійці. Вони часто відвідують навчальний заклад, що відкрив їм шлях у великий спорт, дав путівку в самостійне життя. Адже сходинки до олімпійських вершин розпочиналися в них саме зі шкільного порога. Традиційними стали тут щорічні олімпійські уроки, зустрічі з видатними спортсменами, серед яких — Леонід Дейнека та Олександр Помінчук, котрі нині працюють тренерами в центрі.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода

Веселим олівцем

Кар11052018

— Я не п’ю, у мене — виразка. — Друже, я теж тут з дружиною.

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати01122017

Пухнаста улюблениця.

Фото Діани ОСОВСЬКОЇ. с. Волиця Андрушівського району.

Лінки