У червні 1829 року в Орловській губернії відбулася дуель на шаблях, яка закінчилася смертю супротивників. Здавалось би, що за дивина? Але того разу зброю схрестили... жінки!

Банальну суперечку місцеві поміщиці Ольга Заварова й Катерина Палесова взялися вирішити саме в такий спосіб. На жаль, трагедія мала продовження: через п’ять років на дуелі зійшлися їхні дорослі дочки і одна з них, Анна Палесова, загинула.

Дуелі влаштовували навіть імператриці

На Русі жіночі поєдинки існували з давніх давен. Ще наприкінці ХІV ст. Псковська судова грамота приписувала, що в разі судового поєдинку між жінкою й чоловіком від особи учасниці в поєдинку можна було виставляти чоловіка­родича чи наймита. Але поміж собою жінки зобов’язані були битися особисто.

У ХVІІІ ст. Петро І заборонив дуелі, але їх від того менше не ставало. Навіть майбутня російська імператриця Катерина ІІ була дуелянткою. Щоправда, тоді їй було всього 15 років і звалася вона ще принцесою Софією Августою Фредерікою і в червні 1744 року билася на шаблях із троюрідною кузиною — принцесою Анною Людвигою Анхальт. Поєдинок, на щастя, завершився безкровно. Можливо, пам’ятаючи про ту подію імператриця дивилася на жіночі дуелі крізь пальці. При Катерині ІІ у Росії лише три жіночі дуелі завершилися сумно. Писали навіть, що начебто в 1775 році імператриця була секундантом у восьми поєдинках придворних дам.

1770 року в Лондоні посварилися княгиня Катерина Дашкова й герцогиня Фоксон. Дві найосвіченіші жінки Європи мирно розмовляли в гостях у графині Пушкіної, потім розмова перейшла в палку суперечку. Спалахнувши, жінки обмінялися ляпасами, а далі — викликами на дуель. Поєдинок на шпагах відбувся тут же, в саду, закінчившись пораненням Дашкової в плече.

Існували також світські салони, що славилися дамськими поєдинками. Так, у салоні Востроухової, якщо вірити пліткам, лише 1823 року відбулося 17 жіночих дуелей.

У Франції перед дуелями роздягалися

Дуже цікаві записи про поєдинки росіянок залишила французька маркіза де Мортене: «Російські дами полюбляють з’ясовувати стосунки за допомогою зброї. Їхні дуелі не несуть у собі жодної витонченості, яку можна спостерігати у француженок, а лише сліпу запеклість, спрямовану на знищення суперниці».

Як­то кажуть, зі сторони видніше, тим більше, що в її рідній Франції на той час жінки билися оголеними до пояса, що, можливо, виглядало витонченіше...

До речі, у Франції восени 1624­-го маркіза де Несль і графиня де Поліньяк билися через... кардинала Рішельє. Дуель завершилася малою кров’ю: графиня злегка поранила суперницю в плече. Але гоноровий кардинал все одно згадав про це у своїх записках.

Дами настільки звикали до зброї, що навіть позували художникам зі шпагами в руках. На картинах елегантні француженки тримають шпаги так природньо, як наші сучасниці — парасольку чи мобільник. А мадемуазель де Мопен прославилася кількома успішними дуелями з чоловіками.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити