Італійський дослідник переконаний, що музика покращує смак вина. Фінський професор у цьому сумнівається

У центрі прекрасної Тоскани в оточенні кипарисів і пагорбів знаходиться виноградник Іль Парадізо ді Фрассіно. Пейзаж немов узятий з фільму, та й саундтрек до нього вже готовий. У винограднику звучать твори Моцарта. З усіх боків. Постійно. Карло Чіньоцці встановив у різних місцях свого виноградника 84 гучномовці і включив музику, яку вибрав сам—«Кращі твори Моцарта».

«Багато хто вважає мене божевільним і кажуть, що це лише спосіб створити бренд для свого вина за допомогою музики великого композитора. Вони не знають, що для рослин грали вже сотні років тому в Японії та Китаї»,—каже Чіньоцці.

Ідея прийшла звідти. Чіньоцці зацікавився екологічно чистими способами обробітку виноградників і, прочитавши про музичну терапію для рослин, яку використовують у країнах Азії, вирішив випробувати її на своїх полях. Замість того, щоб розпилювати пестициди, у винограднику включили музику.

Італійський дослідник упевнений у тому,  що музика впливає  на смак вина. У Фінляндії з цього дивуються

Професор Флорентійського університету Стефано Манкузо займається питаннями інтелекту рослин: він вивчає, яким чином рослини реагують на навколишнє середовище. Його дослідження свідчать про те, що такі рослини, як виноград, реагують на музику. «Це, звичайно, не повинна бути саме музика Моцарта. Зовсім не обов’язково, щоб це взагалі була музика. Рослини реагують на звук. Знайшовши правильну частоту, ми можемо впливати на їх зростання»,—радить він.

Манкузо також вивчав вина Чіньоцці. Він переконався в тому, що музика Моцарта покращує їх якість. «У винах, приготовлених із винограду, поруч з яким звучала музика Моцарта, вміст поліфенолів і цукрів значно вище, що покращує якість вина»,—розповідає Манкузо.

Чіньоцці повідомив, що він вивчав вплив музики найпростішим способом. Він встановлював гучномовці в одному винограднику і не ставив їх у іншому. «Різниця була дуже великою. На тій виноградній лозі, для якої грала музика, виростало більше листя. Вона була більшою, товщою й зеленішою. Крім цього, на ній з’являлося менше небезпечних грибків»,—розповідає він.

Професор біології Хельсінського університету Курт Фагерстедт ставиться до питання скептично. «У науковому товаристві сумніваються в результатах досліджень Манкузо»,—говорить він. За словами Фагерстедта, оцінити ці досліди дуже важко. Щоб довести їх науковість, слід проводити незалежні контрольні експерименти і повторні перевірки. «Я не бачив жодного прийнятного дослідження здатності рослин чути і ставлюся до таких досліджень дуже обережно»,—додає він. Фагерстедт, однак, не виключає впливу звукових хвиль на шкідників рослин. Наукових доказів цього все ж немає.

Чому саме Моцарт?

Виноградники Чіньоцці слухали не тільки Моцарта. Музичний експеримент почався з барокко та італійської народної музики, а також блюзу. «Дослідники з університетів Пізи та Флоренції порадили, що для експерименту краще вибрати одного композитора, музика якого звучить на певній частоті. Я вибрав Моцарта, бо подумав, що слухати його кожен день буде найприємніше»,—розповідає Чіньоцці. Він зі сміхом каже, що працівники виноградників уже ненавидять Моцарта. «Але вони терплять музику, тому що знають, що вона корисна для винограду»,—зазначає він.

На думку професора Манкузо, кращою для винограду була б частота у 200 герців або нижче. «Найкраще було б рівномірне звучання на низькій частоті, але цього ніхто б не витримав цілу добу. Моцарт—дійсно дуже хороший вибір, тому що в його творах багато низьких звуків»,—вважає він.

Інші винороби ставляться до ідеї Чіньоцці з обережністю

Брунелло ді Монтальчіно—одне з найбільш відомих і визнаних італійських вин. Винороби провінції Монтальчіно століттями обробляли виноградники традиційними методами. До музичного експерименту Чіньоцці вони ставляться з великою обережністю. За його власними словами, його називають божевільним, котрий хоче привернути до себе увагу. Завдяки Моцарту Чіньоцці став місцевою знаменитістю. До його виноградника приїздять багато туристів і журналістів з усього світу. Зрештою і ставлення місцевих виноробів до нього пом’якшало. «Іноді навіть приходять і запитують, чи можна їм теж включати музику для своїх виноградників, бо на різні хімікати йде багато грошей»,—сміється він.

Увага наукової спільноти до виноградників Чіньоцці теж зросла. Наступної осені університет Каліфорнії буде проводити дослідження щодо впливу музики на виноград.

Додати коментар

Захисний код
Оновити