Подвір’я 48-річного єгеря ТОВ «Призма-3» Олега Рощенка в с. Іванівці Малинського району потопає в квітах. Заклопотаного господаря знайшов я у майстерні. Там він «чаклує» над новим проектом — двоповерховим дерев’яним ліжком.

Олег Григорович родом із Іванівки, тривалий час проживав на Луганщині. Після закінчення гірничого технікуму отримав спеціальність «Технік-розробник вугільних покладів». Більше десяти років працював шахтарем. Згодом з родиною повернувся до рідної Іванівки.

— Відтоді й «товаришую» зі столяркою, — жартує О.Г.Рощенко. — Цією справою захоплювався мій дідусь — орденоносець-розвідник, ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Єгорович Рощенко. Та й я сам ще зі школи полюбляв «тертися» біля верстатів на уроках трудового навчання. А коли вдалося виготовити власноруч першу поробку з дерева, був на сьомому небі від щастя. Перейняті знання від дідуся, котрий був одним із найкращих столярів у селі, довго, як кажуть у народі, за плечима носити не довелося. Нині можу робити практично все: класти плитку, фундаменти, підбивати стелю, оздоблювати криниці, будувати дерев’яні зруби хат. Виготовляю й вікна, двері, бесідки, стільці, сходи, лавки тощо. А ще люди знають у селі, що я — непоганий каменяр, штукатур, електрогазозварювальник. Працюю з будь-яким деревом: сосною, ясеном, дубом тощо. За цей час вдалося належним чином обладнати й робоче місце, розжитися на верстати, різноманітний інструмент.

— Робота з деревом забирає багато часу, нервів, але, коли ти бачиш результат, то відразу наче зникає втома, — поділився майстер. — Хтось із моїх ровесників надає перевагу відпочинку з друзями, біля екрана телевізора, на природі, а я отримую задоволення під час роботи у майстерні. Всіляко підтримують і допомагають мені мої рідні—дружина Людмила Леонідівна, донька Олена. А син Олексій, котрий нині проживає у столиці, полюбляє займатися виготовленням посуду з глини, хоча за спеціальністю він — електрик.

Ще одним хобі Рощенка є полювання. Трофеями мисливця є зайці та лисиці. Полює на них у мисливських угіддях Малинського району.

Рощенки тримають чимале господарство: свиней, корову, кролів, курей, обробляють більше гектара землі. По-іншому, в селі, переконують, не можна.

— Якщо ти хочеш досягти чогось у житті, варто працювати, не покладаючи рук, — резюмував Олег Рощенко. — Надіятись треба лише на себе, бо сьогодні ніхто думати про тебе, а, тим більше, допомагати не буде. Такі, на жаль, реалії життя.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода

Веселим олівцем

Кар11072017

— Таке враження, що в цій водоймі — жодної рибки…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати15092017

«Пасися, овечко, поки тротуар не поремонтували»...

Фото Оксани ЛУК’ЯНЕНКО. м. Житомир.

Лінки