Завдяки правильній технології та виконанню неважких правил садіння Ніна Костишина вже у травні смакує молодою бульбою. А садить її наприкінці березня — на початку квітня.

А як же холоди, які вночі в цей час доходять, бува, аж до заморозків? Почувши це моє запитання, господиня заспокійливо посміхається. «З бульбою все гаразд, — пояснює пані Ніна. — Адже я враховую ймовірність холодів, тож посіви вкриваю спеціальною плівкою та соломою». Ніна Сергіївна зізнається, що в минулі роки садила весняну бульбу дещо пізніше, аніж тепер. Проте згодом посунула строки наперед. «Нині погода змінилася в тепліший бік, — пояснює жінка. — Тож грунт мало промерзає за зиму. А значить, він вже зараз може прийняти надранню картоплю».

Таке раннє садіння картоплі Ніна Костишина практикує вже багато років. Жінка вирощує близько сотні сортів бульби — поміж них є й надранні. Тож іще в лютому господиня пророщує картоплю у веранді. Але добір та підготовка необхідних сортів — це лише половина справи. Дуже важливо правильно підготувати землю для вирощування картоплі. «Враховуючи те, що останнім часом придбати гній стає великою проблемою, ми з чоловіком вже кілька років висіваємо на сидерати гірчицю, — каже господиня. — Гірчиця має короткий період вегетації, вже через 35-40 днів дає хорошу зелену масу — 300-350 кг на сотку. Після літнього збирання картоплі ми одразу висіваємо гірчицю. Витрати насіння на одну сотку невеликі — 250 грамів гірчиці. До кінця жовтня гірчиця виростає до 80 сантиметрів у висоту, добре зацвітає. В цей час ми переорюємо землю трактором на зиму, до весни зелена маса перегниває, і таким чином одержуємо повноцінну органіку».

На початку березня такий підготовлений сидератами грунт господиня прогріває, вкриваючи його плівкою. І вже через тиждень-другий висаджує пророщені клубні на город. «Спершу встромляю лопату на штик — таким дідівським способом перевіряю, чи грунт не мерзлий, — пояснює пані Ніна. — Якщо все гаразд — можна сміливо садити. Цього разу я висадила картоплю декількох надранніх сортів. Поміж них — Моллі, Китайське чудо, Динар та Краса. Між іншим, сорт Моллі має цікаву особливість — він... взагалі не цвіте. Натомість всю енергію витрачає на формування плодів».

Захищена плівкою картопля успішно витримує березневі заморозки. Опісля, вже у квітні, господиня замінює плівку на агроволокно. А вже наприкінці періоду вегетації знімає і його. І теплі промінчики квітневого сонця допомагають бульбі підрости та дозріти. Тож у час, коли всі інші господарі лише виходять на город садити картоплю, Ніна Костишина з чоловіком уже збирають перший у році врожай. Чому перший? Бо за ним будуть ще цілих два! «Крім березневої та звичної травневої посадки, я ще в жовтні саджу картоплю під зиму, — каже Ніна Сергіївна. — Тож маю за рік три врожаї на одній ділянці. Але цю надранню бульбу люблю найбільше.

Знаєте, через що? Бо її зовсім не псують колорадські жуки. Адже в цей ранній весняний період їх просто ще немає!». Урожайність таких сортів бульби — від 350 до 380 центнерів з гектара. Іншими словами — по сім-вісім мішків з сотки. Не надто багато, але з урахуванням раннього сезону вегетації це — доволі непоганий показник. Господиня жартує, що для великоднього столу бульби вистачить!