Сергій Олексійович Вронський — людина феноменальних здібностей — мав нелегку й таємничу долю. Він був сином російського генерала із польського дворянського роду Олексія Вронського, який знав 42 мови, був шифрувальником генштабу царської армії. Під час революції його розстріляли, незважаючи на документ із дозволом виїхати разом із сім’єю за кордон, підписаний В.Леніним.

Маленькому Сергію пощастило: його під час арешту й розстрілу сім’ї не було вдома. У п’ять років хлопчик знав п’ять мов, потім вивчив ще шість. Французька гувернантка вивезла його до Парижа, де ним опікувалися друзі батька. Пізніше через Червоний Хрест хлопчика знайшов дід, який жив у Латвії. Подальшим вихованням онука займалася бабуся — потомственна цілителька і ясновидиця.

У гімназії Сергій вражав своїми успіхами й здатністю передбачати. Із семи років він уміло складав гороскопи на прохання викладачів і товаришів. Бабуся передала улюбленому внукові таємниці знання свого давнього роду провидців.

У 17-річному віці Сергій вступив на медичний факультет Берлінського університету. Саме тут проявилися здібності Вронського до застосування нетрадиційної медицини. Невдовзі без його згоди здібного студента перевели в біокардіологічний інститут, який готував цілителів для керівників третього рейху. Заняття проводили парапсихологи, шамани, китайські лікарі, тибетські лами, йоги. Студенти проходили практику в Індії, Іспанії, Африці й Америці. Під час одного з випробувань російському студенту дали завдання: у в’язниці були відібрані 20 осіб із онкологічними захворюваннями, необхідно було вилікувати якомога більше пацієнтів. Вронський вилікував 16-ох, серед яких були четверо дітей.

При розподілі у Вронського була розмова з представниками вермахту, які сказали йому: «Ми задоволені вами і думаємо, що у ваших інтересах свої звання і життя віддати на благо фюрера і великої Німеччини».

Нацисти навіть уявити собі не могли, що, незважаючи на трагедію його родини, яка сталася від дій більшовиків, Вронський у 1933 році вступив до компартії Німеччини. Рекомендацію йому дав відомий розвідник Ріхард Зорге. Тож іще навчаючись у біокардіологічному інституті, він був підпільником і підтримував зв’язок із розвідкою Комінтерну.
Адольф Гітлер дуже серйозно ставився до астрології, піднісши її до рангу імперської науки. На випускників біокардіологічного інституту чекала блискуча кар’єра в гітлерівській Німеччині. У долі Вронського зіграв велику роль найближчий соратник Гітлера — Рудольф Гесс. Завдяки йому Сергій увійшов до кола друзів Гесса, де він, завдяки інтуїції й навичкам, розгадував корисливі й кар’єрні ігри серед наближених Гесса. Вронський давав йому поради: як із ким поводитися, кого остерігатися, кого наблизити. Той дуже прислухався до цих порад, бо вони виявлялися дуже точними.

Якось Гесс попрохав Вронського скласти гороскоп для миловидної помічниці майстра ательє одягу Єви Браун. Вронський передбачив дівчині, що вона стане обраницею наймогутнішої людини. Невдовзі Гітлер зробив її своєю подругою.

Надалі Вронський надавав допомогу практично всім лідерам німецького рейху і навіть лікував самого фюрера від мігрені й виразки шлунка.

До цього часу тривають суперечки з приводу того, чому права рука фюрера — Рудольф Гесс — несподівано втік із Німеччини до Англії. Сам Вронський розповідав про це так: «До 1941 року ми були близькі й цілком відверті. Рудольф знав про план «Барбаросса». Ми склали астрологічний прогноз, відштовхуючись від точного часу вторгнення. Розрахунки віщували цілковитий крах нацистської Німеччини. Гороскоп перевірявся кілька разів. Усе сходилося точнісінько. Гесс звернувся до фюрера з проханням перенести дату, але Гітлер підняв його на сміх. У втечі Гесса немає нічого дивного. Він сам захоплювався астрологією, пристрасно вірив у неї. Подумував навіть тікати в Росію, до Молотова, але зірки передбачили негайну загибель. Англійський варіант обіцяв життя. Так і сталося. Гесс пережив своїх друзів по партії на 50 років».

Вронському вдалося стати своєю людиною в наближеному оточенні Гітлера. Так фельдмаршал Роммель подарував йому зброю з написом: «За чесну й віддану службу Німецькому рейху». Якби ж то знав Роммель, що йому не вдалося виграти у британців війну в Північній Африці ще й тому, що його «особистий астролог» передавав цінні стратегічні дані противнику...

Якщо в гітлерівському оточенні цілком довіряли молодому астрологу, то в Москві такої довіри до нього не було, як і до важливих відомостей, добутих у спілкуванні з нацистською елітою, які він передавав у ставку Сталіна. Сталін астрологів не любив. 1929 року він зібрав усіх астрологів та медіумів на зліт у Геленджику... В результаті в країні залишилися лише ті астрологи, котрі з якихось причин на зліт не приїхали.

Подібна спроба була зроблена і щодо Вронського. У 1942 році Сергію Олексійовичу передали зі ставки наказ повернутися в СРСР начебто для вручення йому Зірки Героя. Астролог, звичайно, звірився з гороскопом: виходило, що на нього чекає сумна перспектива. Але й залишатися в Німеччині було небезпечно: зірки «передбачали» йому провал і неминучу загибель. Під виглядом дипломата він виїхав до Риги, вкрав літак і на ньому перетнув лінію фронту. Літак потрапив під обстріл радянської артилерії. Із палаючої машини його витягнули й планували відправити в штаб Рокоссовського. Але дізнавшись, що він — практикуючий хірург, направили в польовий лазарет. Кілька діб Сергій Олексійович не відходив від операційного столу.

Потім Вронського таки вирішили відправити в штаб Рокоссовського, але по дорозі конвоїр вистрілив йому в спину й тяжко поранив. У госпіталі Сергія врятував давній друг його батька — знаменитий хірург Бурденко. Потім була інвалідність і проживання до завершення війни в Уфі. Там він зустрів Віліса Лациса, який знав його по нелегальній роботі в Німеччині. Він і відправив свого соратника у визволену від нацистів Латвію. Але й там його не пожаліли.

Працюючи директором школи у Юрмалі, Вронський відмовився привести школярів на публічну страту полонених фашистів. За це його засудили на 25 років таборів. Просимулювавши смертельне захворювання, Вронський через п’ять років повернувся додому. Спочатку допомагав другові-слідчому розшукувати зниклих людей, у 1961 році переїхав до Москви, де підпільно читав лекції тамтешнім богемі й еліті.

І тут нарешті доля посміхнулася Вронському. За рекомендацією М.Хрущова Вронського взяли на роботу в Зоряне містечко. Він був поруч із Юрієм Гагаріним під час його світового турне. Тоді він познайомився із Д.Кеннеді й передбачив трагічну долю йому і його братам, а також Мерелін Монро. Вронський особисто попередив Гагаріна про небажаність вильоту на літаку 27 березня 1968 року, але той, як завжди, відбувся жартом, пославшись на необхідність виконати наказ (до речі, загибель Гагаріна передбачав і Вольф Мессінг).

Офіційно в СРСР викладати астрологію йому забороняли доти, поки до влади прийшов Юрій Андропов, з яким Вронський був знайомий ще зі спільної роботи в розвідці в часи війни. Тепер же він зайнявся улюбленою справою: вивчав аномальні явища, розробляв методи запобігання авіакатастрофам, створив систему розрахунків сприятливих періодів для різних видів діяльності. Астролог написав 12-томник «Класична астрологія». Вважається, що ця праця не має аналогів у світі.

Помер Вронський 1998 року. Багато що з його життя так і залишилося невідомим. Він сам написав: «Я не маю права сказати всю правду. Хоча багато відомо і без сказаного. Але є принцип: утаємничений у велику таємницю повинен забрати її з собою».

Погода

Веселим олівцем

Кар31072020

— Господи! Вони тут таку паніку розвели, що аж мені страшно!

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати03112017

Котику-­братику, поділися обідом!

Фото Людмили Лобачової. м. Житомир.

Лінки