На обійсті пенсіонерки Ніни Сінько з Іванополя (Чуднівський район) ця красива тендітна квітка з’явилася кілька років тому.

«Перед моїм будинком проклюнулися з землі стебла якоїсь рослини, — розповідає Ніна Іванівна. — Вони стрімко росли, досягши більше мера у висоту. Одні за одними на стеблах стали розпускатися яскраво-жовті чудернацькі квіти».
Але що ж це за квіти? Жінка з’ясувала, що на її подвір’ї оселилася екзотична квітка — енотера. Назва цієї рослини походить від грецькихслів «енос» (вино) і «тер» (дикий звір). Виявляється, в давнину люди вважали, що запах вина, зробленого на основі цієї квітки, робить диких тварин зовсім ручними. Це—дворічна рослина з сімейства кипрійних. Вона має різні назви: онагра, перелет, рапунцель, нічна свіча, вечірній первоцвіт.

Росте енотера переважно в країнах Середземномор’я, на Далекому Сході, в Казахстані, на Кавказі, в Китаї, Японії, навіть в Австралії. За словами Ніни Іванівни жодних клопотів у догляді рослина не завдає. Поливу практично не потребує.
Основне правило для вирощування цієї квітки — дати їй вдосталь місця та сонця. Натомість віддячити за догляд енотера може дуже щедро.Ця квітка має сильні лікарські властивості. Про них знали ще індіанці Америки — вони застосовували квітку як ліки від головного болю, розладів травлення, а також як загоювальний засіб. А давні інки вживали відвар енотери при астмі, застудах, гарячках, екземі й лишаях. «Та й наші предки-слов’яни знали цю квітку, — розповідає далі господиня. — Зі стебла нічної свічки вони готували відвар, яким лікували сухоти».

Поки ми бесідуємо з Ніною Іванівною на лавці біля її хати, вже вечоріє. Жінка у розмові раз за разом називає енотеру «нічною свічкою» — тож я цікавлюся походженням цієї назви. «Зараз зрозумієте,—посміхається жінка. — Дивіться уважно на квітки». Переводжу погляд на кущі з закритими бутонами. І за мить просто на очах бутони починають стрімко розпускатися! Це відбувається надзвичайно швидко — мовби дивишся кінострічку в прискореному темпі. Кожен бутон розкривається за якихось 10-15 секунд і перетворюється на яскраво-жовту тендітну квітку.

«Це ніби жовтенькі свічечки, які освітлюють вночі мій квітник, — каже Ніна Сінько. — Таке маленьке диво я спостерігаю щовечора впродовж цілого літа. Щойно сутеніє — квітки розпускаються. А вже на ранок відцвітають. Кожна квітка цвіте лише раз —упродовж ночі. Але на стеблах так багато бутонів, що їх цвітіння вистачає на ціле літо! Коли квітки відцвітають у вересні, я розсипаю насіння з бутонів-«коробочок» на інших ділянках городу. Тож і в наступні роки енотера радує мене своєю красою».

Інші цікавинки та поради садівникам та городникам читайте у сторінці "Садиба". 

Погода

Веселим олівцем

Кар19102018

— Вам пакет з ручками чи без?— Якщо можна, то з ніжками — щоб поруч ішов…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Брати наші менші

Брати27102017

Мій надійний захисник.

Фото Ендрю ЛІ (Індіана, США).

 

Лінки