«У житомирському «Ашані» продаються кущики лохини. Хотіла купити, щоб посадити на дачній ділянці. Але єдине, що я знаю про цю ягоду, — це те, що вона схожа на чорницю. Будь ласка, розкажіть, чим корисна лохина і як її вирощувати? Марія ДЯЧЕНКО. м. Житомир».

Лохина або голубика — рослина дивовижна, але в Україні вона поки що поширена мало. Батьківщина лохини — східні регіони США. В дикорослому вигляді цю ягоду збирали ще аборигени. Але вирощувати в садах її почали лише на початку двадцятого століття.

Лохина являє собою потужний, сильно розгалужений кущ до 2,5 — 3 м у висоту. Листя довгі (до 12 см у довжину), зверху зелені, блискучі, а знизу — матові й світліші. Восени, з настанням морозів, обсипаються. Коренева система в голубики — поверхнева, оскільки в природі вона росте в болотистих місцях. Цвіте навесні великими, блідо-­рожевими квітками. Квітучий кущ виглядає дуже гарно.

Ягоди у лохини американської великі (діаметром 20 — 25 мм), від світло­ до темно-­блакитного забарвлення, з восковим нальотом. На кущі розташовуються гронами, від 2 до 14 штук на кожному. М’якоть, на відміну від чорниці, — безбарвна, тому не бруднить руки та одяг. Достигає лохина в липні — серпні. Плодоносити кущ починає з 3 — 4 ­річного віку, а рясного врожаю чекайте не раніше, ніж через 6—7 років після посадки. Дорослий кущ може давати 5 — 7 кг ягід відмінної якості.

Лохину уже давно використовують у нетрадиційній медицині. Ягоди знижують рівень цукру в крові, виводять з організму токсичні речовини, холестерин, зміцнюють судини. Також вони багаті на вітамін С, їх рекомендують вживати при застудах. Листя використовують для додавання в маринади, роблять з них відвари і спиртові настоянки, які регулюють роботу підшлункової залози та кишечника. Дуже корисні компоти й узвари із сухої голубики.

При вирощуванні лохини потрібно врахувати кілька моментів. Найважливіший — вибір місця посадки. Їй потрібні волога, повітропроникний, і найголовніше — кислий ´рунт (рН 3,5 — 5,0). Вчені помітили, що при рН 5,5 знижується врожайність лохини, а при рН 6,8 — ріст її припиняється повністю. А якщо рН 3,2 і нижче, рослини починають хворіти.

На відміну від чорної смородини, зимостійкість у лохини значно нижча. При температурі мінус 20-­25 градусів чутливі сорти вимерзають, більш стійкі — витримують зниження температури до мінус 25-­27.

Важливий фактор успішного вирощування лохини — вологоємний ´рунт. Якщо на вашій ділянці волога в дефіциті, мульчуйте рослини суцільним товстим шаром тирси. Завдяки такій «шубці» в ´рунті тримається волога, бур’яни не ростуть, а тирса забезпечує кислу реакцію ´рунту.

У саду висаджують, як правило, дворічні саджанці зі закритою кореневою системою. Посадку краще проводити в кінці осені або рано навесні, оскільки вегетаційний період у лохини починається, як тільки приходить перше тепло. Відстань між рослинами при посадці в ряду — 1,2 — 1,5 м, між рядами — 1,5 — 1,8 м. Обрізування проводять таке ж, як у смородини чорної: видаляють старі, пошкоджені й сухі гілки, стимулюючи ріст нових пагонів.

Головна небезпека — захворювання на рак. Якщо ви помітили на пагонах темні плями з жовтими або червоними краями, — негайно їх виріжте і спаліть, щоб запобігти поширенню захворювання. Головне правило — купуйте здорові саджанці.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Гороскоп

Лінки