Фото автора.
Фото автора.

 

У річницю смерті Юрка Гудзя його друзі та побратими по перу вшанували пам’ять поета-земляка. Зібралися в Житомирському обласному літературному музеї, де відбулися панахида та некваплива розмова, під час якої згадали про його життя, творчість, звички, яскраві риси характеру. Організувала зустріч голова Міжнародного братства ім. Ю.Гудзя, письменниця Марія Рудак.

Виконуюча обов’язки директора музею Світлана Гресь показала документи з фонду музею. Вони надані письменником Василем Врублевським та ще потребують ретельного вивчення, аналізу, видання. Дещо з неопублікованого зачитала.

Хоча в залах музею зібралися небагато осіб, однак до спогадів про Юрка Гудзя долучились його друзі та шанувальники в різних куточках світу. Зокрема, на своїй сторінці у «Фейсбук» ось що написала наша колишня землячка, журналістка й письменниця Марія Хімич, котра мешкає в Канаді: «Сьогодні — річниця смерті Юрка Гудзя, українського поета, прозаїка, художника, філософа... Постать Юрка Гудзя в сучасних українських літературі й історії є особливою саме через те, що окрім таланту, йому були властиві ще й прозорливість та передбачення майбутніх подій. Я не хотіла б Юрка називати пророком, генієм чи месією, не тому, що я бажаю применшити його внесок в українську літературу, навпаки, дуже не хочеться повторювати помилку ще радянської критики, яка робила з поетів і письменників бронзові пам’ятники, яким не було властиве нічого людського і на яких можна лише молитися. Юрко Гудзь як автор — дуже інтерактивний, він взаємодіє з читачем, і його вірші та прозові твори читач доповнює вже своїми домислами, які він дописує в своїй голові, формуючи вже новий текст...».

Володимир Студінський теж згадує: «Юрко народився на Звягельщині — благодатній землі, що дала світові Лесю Українку. Можливо, у своєму рідному Немильнянському лісі він у дитинстві розмовляв з Мавкою чи грав на сопілці разом із Лукашем, або ж купався в молочних хвилях Случі разом із русалками… Хтозна?!... Та його любов до природи, до лісу зокрема, була якоюсь особливою... Саме ліс для нього був певним простором мандрів, уяви, пошуків та романтики».

Такий милий для Гудзя лютий став по-справжньому «лютим» не тільки для нього. Адже цього місяця у різні роки пішли у засвіти деякі відомі житомирські особистості, журналісти й письменники, про яких теж згадали присутні на вечорі пам’яті.