Майстер народної творчості Олексій Пшеничнюк.
Майстер народної творчості Олексій Пшеничнюк.

Солом’яний Дідух є автентичним символом Різдва. Як тільки з’являлася на небі перша зірка, до хати заносили святковий сніп — Дідух. При цьому приказували: «Дідух — до хати, біда — з хати».

Багато цікавого про національні традиційні обереги може розповісти майстер народної творчості, керівник гуртка із соломоплетіння Житомирського центру науково­технічної творчості учнівської молоді Олексій Пшеничнюк.

Олексій Анатолійович закінчив історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. З дитинства цікавився звичаями та обрядами українського народу. Вперше солом’яні обереги побачив у дитинстві в місцевій церкві під час Різдвяних свят. Відтворив їх через майже 20 років.

Вихованки гуртка з соломоплетіння Дарина Бура (ліворуч) та Анастасія Кисельова.
Вихованки гуртка з соломоплетіння Дарина Бура (ліворуч) та Анастасія Кисельова.

– Спершу це були Дідух і Різдвяний павук, обжинкові снопи для сім’ї, родичів і друзів, — розповідає Олексій Пшеничнюк. — До роботи долучилася дружина Ганна. — Матеріал вирощуємо на власному городі. Тож солома для роботи — завжди під рукою. Згодом, набувши практичних навичок, розпочали створювати з соломи також іграшки, речі побутового вжитку.

Олексій Анатолійович провів понад 30 майстер­класів у різних містах України, брав участь у різних фестивалях, зокрема, «Коляда в Тетерівськім Кіші», «Рушники рідного краю», «Обжинки» тощо. До речі, дідухи заввишки 2,5 м, що декілька років тому були встановлені на вулиці Михайлівській, приємно здивували житомирян і гостей міста — справа рук Олексія та Ганни Пшеничнюків.

Наші прадіди вірили та багато хто із нас вірить у те, що сніп впускає до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок. Адже ще з Біблії знаємо, що саме в стайні народився Ісус Христос. Було холодно. Йосип побачив у стіні шпарину, затулив її снопом, і в стайні стало тепліше. Цей його вчинок і народив звичай застеляти на Різдво сіном хатню підлогу, а на чільному місці, в кутку, ставити Дідух. Його ще інакше називали «дідом», «колядником», «колядою», «снопом­раєм».

Виготовлявся дідух всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці — необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоди калини, різнокольорові стрічки. Сьогодні цей старовинний оберіг потроху повертається в наше життя, у домівки.

Лінки