Квітучі мальви на обійсті культурно-мистецького центру «Поліська хата» в селі Городському Коростишівського району зустрічали гостей свята зажинок. Як нагадала організаторка події Інна Величко, вісім років тому був започаткований фестиваль «Житичі» для вшанування старих хліборобських традицій. У рамках фестивалю відтворюються «трудові» обряди: Юрія, зажинки, обжинки.

Інна Аркадіївна разом із членами творчих колективів та вбраними у вишиванки гостями відтворили зажинкові звичаї. Розпочали, як годиться, із молитви, далі попросили дозволу на початок жнив у Матері-Землі. Господиня обнесла всіх присутніх «громничою свічкою» (за віруваннями, така дія вберігає ниву від вогню). На краю поля Інна Величко зробила закрутку із колосся, поставила поруч хліб із водою — щоби «віднадити русалок». Дві перші жмені зжатого жита поклала навхрест на краю ниви. Урочисто винесла перший сніп, який пізніше ставиться на покуті в хаті.

Зжаті снопи (зазвичай їх кількість співпадала із числом членів родини) виставили, розстелили під ними білу скатертину та розпочали зажинкову трапезу. Їли обрядову страву — мандрики. Це коржики із тіста з сиром. Пригостили ними і всіх присутніх — було смачно. Поки їли мандрики, кликали зозулю. В народі казали, що на жнива зозуля вдавилася мандриками чи ячмінним колосом і вже не може кувати. Якщо ж зозуля озивалась, це вважалося поганим знаком.

Потім посадили дітей на воза без коня і зі сміхом та жартами вивезли його на ниву, щоби «було що вивозити з поля». Запропонували присутнім і спробувати обмолотити снопи ціпами.

Всі обряди супроводжувались старовинними жниварськими піснями. Привезли свої співанки учасниці народного жіночого ансамблю народної пісні Коростишівського будинку культури «Скарбничка».
— Підготували ми на свято програму жниварських пісень із різних куточків України. Наприклад цю, яку співають, коли йдуть зі снопом до хазяїна: «Ой ти казав, хазяїне, що ми спали, а ми твоє житечко вже зажали. Ой вийди, хазяїне, проти нас та й винеси бочку меду — частуй нас...». Також важливим під час жнив є жіноче вбрання для роботи в полі: закриті руки, довга спідниця, біла хустка. Люди ховали своє тіло від сонця. В таких костюмах приїхали і ми, — розповіла керівниця колективу Катерина Кириченко.

Свято продовжилось читанням віршів, співом українських пісень та народними танцями. Гостей почастували кулешем та юшкою.
Організатори вдячні за підтримку управлінню культури і туризму, управлінню національно-патріотичного виховання, молоді та спорту, департаменту праці, соціальної та сімейної політики облдержадміністрації, а також Коростишівській міській раді.