Фото надане автором.
Фото надане автором.

Тих, хто бажає відкрити в собі творчі навики або розвивати талант, запрошує художня студія Sweet Art у Житомирі, вселяючи сподівання, що можливо саме вони подарують світу нові творіння. Студією керує Ольга Овчиннікова.

— У ній я прагну створити атмосферу свободи. Це — майстерня, куди може прийти той, хто хоче спробувати себе в ролі художника, відчути творчий запал та емоції, які давали б гарні творчі плоди.

В особистих планах Ольги — відкриття персональної виставки та робіт її учнів — як дорослих, так і молодших.

— Наша студія — творчий осередок. Планую підібрати однодумців, які збиралися б вечорами і малювали або ліпити, щоб ці люди «загорілися» мистецтвом.

Ольга народилася в Нетішині, в рідному місті навчалася в художній школі. Вже тоді, ще дитиною, хотіла пов’язати своє життя з мистецтвом

Коли Ользі було п’ятнадцять, її запросили до однієї сім’ї навчати малювання двох дівчаток — 5 і 8 років. Ольга пояснювала їм ази, знайшла спільну мову, тож дівчатка стали їй як рідні. Сподівається, що вони її ще досі пам’ятають.

У випускному класі Ольга зрозуміла, що діяльність художника — це не просто праця над однією картиною кілька місяців, а ще й володіння швидким рисунком, чітке бачення і спостережливість.

В житті дівчини зустрілася тоді людина, котра вплинула на її погляди — Валерій Походонько — художник, монументаліст і скульптор. Тож «золота» медалістка під впливом наставника обрала свій шлях — вступила до Львівської національної академії мистецтв на відділ дизайну інтер’єрів і закінчила потім магістратуру з «червоним» дипломом.

Під час навчання вона працювала в майстернях пліч-о-пліч з видатними митцями сучасності, заслуженими діячами мистецтв, художниками світового рівня. Саме це й позначилося на подальшому житті Ольги.

Після закінчення університету залишилася жити у Львові, працювала за спеціальністю. Робота була цікавою, динамічною, хоча й дещо стресовою. Доля спланувала дівчині новий поворот: Ольга познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком та переїхала до Житомира.

— І тут моє мистецьке життя припинилося. Вже не було того кола спілкування, де можна розвиватися в культурному плані. І це вплинуло на мою творчість, — каже художниця.
Через рік у Ольги народилася донечка, через два роки з’явився син. Всю себе віддавала дітям, про малювання уже й не йшлося.

Але діти підросли, тож Ольга влаштувалася в Зарічанську школу керівником художнього гуртка.

— Пропрацювавши рік, я по-новому подивилася на викладацьку діяльність і зрозуміла, що робота з дітьми мене запалює, що мені цікаво з ними. Саме від них можна навчитися чомусь, — зізналася художниця.

Тоді вона й вирішила відкрити художню студію. До Sweet Art почали записуватися перші діти. З кожним днем бажаючих більшало.

Нині тут проводяться цікаві заходи, літні дитячі табори, де можна відчути себе і модельєром, і дизайнером інтер’єру. Ольга почала також готувати молодь до вступу у вузи.

— Оскільки я маю досвід, то прагну передати свої знання молодим, допомогти їм досягти здійснення творчих мрій, — вважає Ольга. — Адже в Житомирі немає спеціалізованого художнього закладу.
Розпочалися в студії й майстер-класи для дорослих.

— Ця ідея виникла в мене тому, що є ж такі самі мами, як я, котрим не вистачає спілкування, і вони хочуть поміняти щось у своєму житті. Тому влаштовуємо творчі посиденьки для мам. Приходять і сім’ї, які стають нашими друзями. У студії, отже, є майбутнє, — переконана мисткиня.

Погода

Веселим олівцем

кар16082019

— Я тобі покажу, як красти, негіднику!— Покажіть, дядечку, покажіть. А то мене вже тричі ловили…

Малюнок Миколи ЛЕВКОВСЬКОГО.

Лінки