Давньою моєю мрією була поїздка з хоровим колективом «Жайвір» Баришівського районного будинку культури, що на Київщині, в Житомир. Можна сказати, ще відтоді, коли вперше виконали пісню Івана Сльоти «А льон цвіте». Пісня набула такої популярності, що на кожному концерті слухачі просили її повторити. Згодом наш репертуар поповнили й інші пісні талановитого композитора.

Нині в репертуарі нашого народного аматорського хорового колективу — ціла низка різнопланових пісень Івана Михайловича, які виконуємо на різних культурно­мистецьких заходах у селищі, районі, на конкурсах та фестивалях, для підтримки бойового духу захисників України.

Секрет популярності творів І.Сльоти — в тім, що він сам, будучи поетом, підбирав до своїх музичних мотивів поезію високого гатунку, і, як результат, його твори звучать у тісному зв’язку музики і тексту, з проникливою любов’ю до України, до жінки, до землі і до кожної травинки.

Із Житомиром доля звела нас в Іллічівську (нині Чорноморськ) Одеської області на фестивалі «Серпневий заспів» імені Ю.Штельмаха, де нас уперше почула член журі, заслужена артистка України Валентина Бартош-­Сльота. Хор виконував пісню І.Сльоти «Жита». Валентину Миколаївну полонив проникливий голос солістки хору Надії Купрієнко, яка володіє своєрідним оригінальним поліським тембром голосу.

Колектив із ентузіазмом відреагував на запрошення Валентини Миколаївни прибути на перший Всеукраїнський фестиваль ім. Івана Сльоти «А льон цвіте». Тоді ми стали учасниками урочистого відкриття меморіальної дошки композитору, а на сцені музично­драматичного театру ім. І.Кочерги виконали його пісні «Стежка до воріт», «Жита», «Ой шумлять хліба».

Народний аматорський хоровий колектив «Жайвір» значно розширив свій репертуар творами І.Сльоти і цього року відгукнувся на запрошення взяти участь у ІІ Всеукраїнському фестивалі ім. Івана Сльоти «А льон цвіте», де виконав маловідомі твори Івана Михайловича «Летіли журавлі», «Розрив­трава», «Ой плили гусоньки».

Учасники колективу поклали троянди до горельєфа митця та зробили фото на згадку. Хористи з великою вдячністю згадують бурхливі оплески слухачів, теплий прийом організаторів фестивалю та приємні дружні зустрічі із колективами, які прибули на фестиваль із різних куточків України.

Маю надію, що пам’ять про видатного українця Івана Сльоту буде жити в серцях не тільки співаків та музикантів, а й усіх, хто любить справжню українську пісню.

Г.СТАШУК,
заслужений діяч мистецтв України, керівник народного
аматорського хору «Жайвір».

Додати коментар

Захисний код
Оновити