Фото автора.
Фото автора.

 

У Житомирі у рамках відзначення Дня пасічника на ярмарку-продажу продукції бджільництва півлітрову баночку так званого «квіткового» меду можна було купити, як мінімум, за 90 гривень. «Гречаний» та «липовий» коштували набагато дорожче. Незважаючи на це, людей на вулиці Михайлівській було багато. Вони не лише цікавилися у пасічників і науковців лікарськими властивостями меду та інших видів продукції бджільництва, дегустували, отримували акційні подарунки за придбану продукцію бджільництва, брали участь у розіграші призів, а й із задоволенням купували свіжозібраний мед з різних медоносів, прополіс, квітковий пилок, забрус, віск, маточне молочко тощо. Цього року свято меду для городян і гостей міста організували департамент агропромислового розвитку та економічної політики облдержадміністрації, департамент культури, молоді та спорту облдержадміністрації, громадська організація «Бджологради Житомирщини».

Олександр Іванович Загороднюк має племінну пасіку. Продукцію бджільництва привіз на ярмарок із села Голубівки нині Бердичівського району. Зокрема, мед акацієвий, що був викачаний у Канівському природному заповіднику, місцеві липовий і квітковий меди. Результатом роботи 450 бджолосімей він задоволений.

В’ячеслав Кравченко представляв пасічників Пулинської територіальної громади.

— На ярмарок із села Буряківки приїхав для того, щоб захистити наше бджільництво, залучити більше людей до споживання меду, адже нині продукцію бджільництва вживають, здебільшого, люди похилого віку, — говорить В’ячеслав Кравченко. — Молодь практично не цікавиться, не усвідомлює, що саме мед є продуктом молодості та довголіття.
В’ячеслав із дружиною у ярмарку беруть участь не вперше. Цього року мед із лісового, квіткового різнотрав’я швидко розкуповують.

— Робота на пасіці — дуже важка, — пояснює В’ячеслав Володимирович. — Хто вирішив присвятити себе догляду за бджолами, повинен забути, що «достатньо відкрити вулик і мед потече». Наприклад, я лише завдяки наполегливій праці протягом понад 20 років нині утримую 60 бджолосімей. А перший порожній вулик приніс із колишнього колгоспу тато. Хотів виготовити з нього «будиночок» для собаки. Але я заперечив. У подальшому всі вулики змайстрував сам.

Молодих пасічників на ярмарку представляв студент Національного поліського університету, член Житомирського клубу професійних пасічників В’ячеслав Вакуленко. Бджільництвом розпочав займатися з 2018 року. Нині доглядає 20 бджолосімей. Ця справа потребує багато грошей — на пальне, цукор, обробку бджіл, їхнє лікування... Тому мед, на думку бджоляра, буде дорожчати.

Доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва технологічного факультету Поліського національного університету Діна Лісогурська вважає, що бджільництво є універсальною галуззю, без якої не зможуть існувати тваринництво та рослинництво, адже бджоли є запилювачами.

— На нашому факультеті група викладачів займається бджільництвом, — сказала Діна Лісогурська. — Зокрема, крім мене також Михайло Кривий, Ольга Лісогурська, Володимир Пясківський ведуть дослідження в галузі бджільництва понад 20 років.

Житомирщина протягом останніх декількох років із виробництва меду посідає перше місце в Україні. Заступник директора департаменту агропромислового розвитку та економічної політики облдержадміністрації Ніна Добринська розповіла, що минулого року було вироблено 7023 тонни меду. Держава із розумінням ставиться до тих людей, котрі виробляють дуже корисний продукт, надаючи їм відповідну фінансову підтримку — 200 гривень на одну бджолосім’ю. До речі, в області загалом пасічники утримують 194 тисячі бджолосімей. Минулого року за 25900 бджолосімей пасічники отримали дотацію на суму близько шести мільйонів гривень.

Відповідна програма підтримки діє й нині.

Погода

Фотоетюд

Фото04122020

«Відпочинок» у смартфоні.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки