В Житомирській області, як і в усій Україні, з 15 березня розпочали роботу нові окружні прокуратури. З цієї нагоди наш кореспондент зустрівся з керівником Житомирської обласної прокуратури Олександром Білошицьким, який розповів про особливості створення та функціонування нових територіальних відомств.

— Олександре Васильовичу, Житомирщина — досить чимала за площею, займає майже 30 тисяч квадратних кілометрів. Звісно, населені пункти знаходяться на різній відстані від адміністративних центрів, куди жителям не завжди зручно діставатися у тих чи інших справах. Чи враховано цю обставину при створенні нових окружних прокуратур, до яких за захистом своїх прав повсякчас звертаються громадяни?

— Хоча повноваження органів прокуратури останнім часом дещо змінені, за поновленням законності жителі області звертаються до них досить часто. Минулоріч, наприклад, до органів прокуратури звернулися майже 6 тисяч громадян.

Дотепер в області діяли 5 місцевих прокуратур, юрисдикція окремих з них розповсюджувалася на 5-7 районів. Це, звісно, створювало певні складнощі як для жителів, так і для прокурорів, яким доводилося протягом дня брати участь у судових засіданнях на територіях декількох районів тощо.

При формуванні нових прокуратур цю обставину враховано. Відтак за наказом Генерального прокурора в області створено на одну прокуратуру більше — 6 окружних прокуратур: Бердичівську, Житомирську, Коростенську, Коростишівську, Новоград-Волинську і Чуднівську. Таким чином враховано не лише організаційну складову органів прокуратури щодо реалізації передбачених законодавством функцій і повноважень, у тому числі й їх взаємодію із судовою системою та правоохоронними органами, а й обсяг навантаження на прокурорів, кількість населення адміністративно-територіальних одиниць, стан злочинності на відповідній території, а також особливості транспортної інфраструктури.

Крім цього, з метою удосконалення діяльності в окремих окружних прокуратурах, юрисдикція яких розповсюджується на значну територію, створено ще й відділи. Це, зокрема, в Коростенській окружній прокуратурі

— Малинський, Овруцький та Олевський відділи; в Коростишівській — Попільнянський, Радомишльський та Хорошівський.

— У чому ще полягає новаторство моделі окружних прокуратур?

— Важливою особливістю нової моделі окружних прокуратур є врахування змін, передбачених адміністративно-територіальною реформою. Нагадаю, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» у Житомирській області утворено Бердичівський, Житомирський, Коростенський та Новоград-Волинський райони.
Юрисдикція Бердичівської, Коростенської та Новоград-Волинської окружних прокуратур поширюється виключно на відповідні однойменні райони. Лише на територію одного — Житомирського району — розповсюджуватиметься юрисдикція, крім Житомирської, ще й Коростишівської та Чуднівської окружних прокуратур.

— Як формуватиметься кадровий склад новостворених прокуратур?

— Можна сказати, що формування кадрового складу передувало створенню окружних прокуратур, які, власне, є завершальним етапом реформування органів прокуратури. Адже до цього було реформовано Генеральну прокуратуру і створено Офіс Генерального прокурора, та, відповідно, створено обласні прокуратури.

Усі прокурори, прийняті до новостворених прокуратур різних рівнів, успішно пройшли три етапи атестації, підтвердивши свої професійність, теоретичні знання та практичні вміння, рівень загальних здібностей.
Відтак працівники окружних прокуратур на чолі з керівниками — це кваліфіковані, доброчесні прокурори з високим рівнем знань та умінь у застосуванні закону; фахівці, націлені працювати на захист інтересів держави та територіальних громад.

Також на наявні вакансії до окружних прокуратур буде здійснюватися добір. Фах прокурора не належить до легких: повсякчас вимагає стресостійкості, постійного оновлення професійних знань. А тому ми чекаємо на вмотивованих, перспективних людей, таких, які розділяють цінності нової прокуратури, готових працювати в умовах викликів сьогодення.

— Дякую за інтерв’ю.

 

Лінки