Торгівля людьми — одна з найбільш актуальних проблем сучасності. Мільйони людей в різних країнах світу щороку стають жертвами сучасних форм рабства. Не винятком є Україна, де лише за офіційними даними близько 300000 осіб постраждали від торгівлі людьми. Здебільшого це люди, які зазнали трудової й сексуальної експлуатації, були втягнуті у жебрацтво, злочинну діяльність, збройні конфлікти.

У 2019 році країнами, де найбільше експлуатувалася праця українців, були Росія, Польща, Україна. Як це не дивно, багато наших громадян потрапляють у справжнє рабство у межах власної країни.

Психологічний та фізичний стани осіб, які постраждали від торгівлі людьми, за даними Міжнародної організації з міграції — вкрай важкий. Так, за дослідженнями МОМ, що були проведені в Україні, 86% потерпілих мали серйозні психологічні проблеми, 63% — проблеми з органами травлення, 39% — неврологічні проблеми, 33% — захворювання серцево-судинної системи.

При цьому 76,1% зазначили, що мали ускладнення зі здоров’ям, серйозні психологічні проблеми і важкі моральні переживання як у період експлуатації, так і тривалий час після повернення додому.

При цьому лише частина потерпілих зверталися за медичною допомогою за місцем проживання, але більшість із них зазначили, що це не допомогло їм ефективно вирішити проблеми зі здоров’ям. Серед причин неефективності лікування постраждалим були виділені такі: відсутність грошей на обстеження; відсутність грошей на лікування; відсутність інформації, де конкретно можна отримати медико-психологічну допомогу; відсутність достатньої лікувальної бази за місцем проживання; недоброзичливе ставлення персоналу лікувального закладу.

Особливо гостру потребу відчувають жертви торгівлі людьми в отриманні психологічної допомоги. За результатами опитування МОМ в Україні 64% постраждалих мали психологічні проблеми і готові були прийняти таку допомогу, але при цьому більшість із них зверталися з відповідними скаргами не зовсім за адресою — до невропатолога або дільничного терапевта.

Причиною такої ситуації була відсутність психологічної служби за місцем проживання. Навіть маючи потребу в допомозі психіатра, постраждалі частіше зверталися з відповідними скаргами до невропатолога або дільничного терапевта через побоювання отримати ярлик психічно хворого або у зв’язку з віддаленістю психотерапевтичної служби. Тільки деякі потерпілі з ознаками важкої депресії, за наполяганням родичів, зверталися за допомогою до психотерапевта.

Жертви торгівлі людьми, окрім проблем зі здоров’ям, стикаються й з іншими труднощами після повернення з рабства: неможливість адаптуватися до нових умов життя, знайти роботу; відсутність розуміння, підтримки рідних у подоланні моральної й психологічної кризи.

В Україні розроблено ряд нормативних документів, спрямованих на надання допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми. Так, згідно зі статтею 16 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» постраждала від торгівлі людьми особа має право отримати від виконавчих органів влади ряд безоплатних послуг: медичне обстеження та лікування, психотерапевтичну допомогу, матеріальну допомогу на відновлення документів та необхідні життєві потреби, в разі потреби — тимчасовий притулок, допомогу в перекваліфікації з подальшим працевлаштуванням, соціальний супровід соціальних служб протягом двох років у вирішенні різних соціальних проблем потерпілої особи.

Отримавши статус особи, постраждалої від торгівлі людьми, така особа може одержати через управління праці й соціального захисту населення державну допомогу в сумі трьох мінімальних прожиткових мінімумів (до 7 тисяч гривень).

Звернення потерпілих від торгівлі людьми до органів державної адміністрації надає їм змогу отримати статус особи, постраждалої від торгівлі людьми, а відтак — можливість отримання фінансової й правової допомоги, надання притулку, а також спеціалізованих послуг.

На жаль, у бюджеті України закладаються відносно невеликі кошти, щоб надавати кваліфіковану допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми. Так, у 2020 році департамент праці, сімейної та соціальної політики Житомирської облдержадміністрації стикнувся з низкою проблем у процесі надання допомоги 8 чоловікам, які постраждали від торгівлі людьми на приватному підприємстві в Житомирській області. Забезпечити безоплатне медичне обстеження та лікування виявилося неможливим, оскільки управління охорони здоров’я не мало відповідних рішень обласної ради щодо надання безоплатної допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми: в Положенні про управління охорони здоров’я не зазначено категорію осіб як пільгову.

Одному постраждалому необхідно було відновити паспорт, а на це потрібні чималі кошти. Постраждалі чоловіки були з різних місць за межами області та з іншої держави, тому на час досудового слідства потребували притулку та захисту. На жаль, спеціалізованого притулку для жертв торгівлі людьми та підготовлених фахівців щодо реінтеграції й реабілітації таких постраждалих в області бракує.

У подібних випадках на допомогу приходять громадські організації, що спільно з органами виконавчої влади працюють у сфері протидії торгівлі людьми. Зокрема, на Житомирщині допомогу жертвам торгівлі людьми надає громадська організація «Жіночий інформаційно-консультативний центр», що 17 років є партнером Міжнародної організації з міграції в Україні. За цей час громадська організація надала допомогу 270 постраждалим особам від торгівлі людьми (42% — чоловіки, 26% — жінки, 12% — діти).

Постраждалі від торгівлі людьми отримали різні види допомоги, які були профінансовані Міжнародною організацією з міграції в Україні: обстеження в медичному центрі МОМ у м. Києві (104 особи); психотерапевтична допомога (175 осіб); фінансова допомога (195 осіб); придбання одягу та продуктів харчування (162 особи); оплата професійного навчання (58 осіб); надання персонального гранту на відкриття власної справи (12 осіб); придбання професійного обладнання для самозайнятості (76 осіб) та інші види допомоги сім’ям осіб, постраждалих від торгівлі людьми. 72 особи отримали захист адвоката в судових засіданнях.

Слід зазначити, що розповсюдження нового вірусу в Україні та світі загострило потребу постраждалих від торгівлі людьми в соціальній підтримці, одночасно змінивши уявлення про мінімально необхідний гарантований пакет допомоги. У березні — квітні 2020 року НУО — члени Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми — зафіксували помітний приріст звернень по допомогу осіб, постраждалих від торгівлі людьми. Причиною стало масове звільнення та повернення в Україну трудових мігрантів, які зазнали експлуатації за кордоном. Таку ситуацію було зумовлено саме розповсюдженням у світі COVID-19: відчуваючи сильний страх перед новим вірусом та змушені припинити свою діяльність через введення жорсткого карантину, злочинці нерідко добровільно відпускали постраждалих, допомагаючи їм якнайшвидше залишити країну.

Зокрема, групу заробітчан, які, залякані експлуататорами, були змушені працювати по 12-16 годин у цехах неподалік від столиці Польщі, не отримуючи ніякої заробітної плати, відпустили через деякий час після звістки про вірус, що налякала власника заводу. Той сам довіз їх до кордону, видав паспорти та по 150 злотих кожному.

Понад два з половиною місяці тривала трудова експлуатація мешканця Чернівецької області на будівництві у Німеччині. Коли почали говорити про введення карантину, власник відвіз його та інших працівників на автобусну станцію, давши гроші лише на дорогу.

Втім, незважаючи на наявність численних випадків звільнення постраждалих під час пандемії, експерти схильні вважати, що впроваджені у багатьох країнах карантинні заходи навряд чи в цілому позитивно вплинули на ситуацію. Вони, скоріш за все, створили додаткові умови для контролю трафікерів над постраждалими та обмежили можливості останніх звертатися по допомогу. Напевно, за кордоном і досі перебувають чимало українських громадян, втягнутих до тих видів торгівлі людьми, які експлуатуються на об’єктах, що залишаються поза зоною контролю державних органів.

Крім того, обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються і на здатності правоохоронних органів співпрацювати на міжнародному рівні, і на роботі судових органів, які відіграють вирішальну роль у покаранні злочинців, і на механізмі надання допомоги жертвам торгівлі людьми.

У січні-червні 2020 р. тільки 7% осіб, постраждалих від торгівлі людьми, отримали допомогу від держави. В умовах карантинних заходів було обмежено доступ усіх громадян, в тому числі й осіб, постраждалих від торгівлі людьми, до послуг центрів зайнятості, лікарень, ЦСССДМ, закладів освіти та інших структур. Таким чином, жоден з них практично не здійснював ідентифікації осіб, постраждалих від торгівлі людьми.

Саме тому нині актуалізується питання інформаційної просвіти населення щодо запобігання злочинній торгівлі людьми. Адже кожен з нас може стикнутися з цією проблемою, зокрема, при перетині кордону, працевлаштуванні, перебуванні на відпочинку тощо.

На жаль, впровадження в Україні карантинних обмежень, частиною яких стала заборона на проведення масових зібрань, призвела до необхідності скасування майже всіх інформаційно-просвітницьких заходів з проблем сучасного рабства, проведення яких було заплановано на 2020 рік. Звісно, це негативно впливає на процес протидії торгівлі людьми в Україні. Адже в умовах істотного підвищення рівня вразливості населення, змін у міграційному та трудовому законодавствах європейських країн, активізації трафікерів, появи нових шахрайських схем та експлуататорських практик, своєчасне інформування українських громадян щодо ризиків потрапляння у ситуацію торгівлі людьми, набуває особливого значення.

Останнім часом злочинці активізували діяльність в Інтернеті, заманюючи до своїх тенет довірливих людей, які знаходяться в уразливому стані. Кібертехнології дозволяють легко отримувати доступ до потенційних жертв, значно спрощують процес їх вербування.

Подбайте про свою безпеку — в кожній країні є торгівці людьми та роботодавці-шахраї! Отримати безкоштовну консультацію працівників громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» щодо безпечного працевлаштування за кордоном можна за телефонами: (0412) 400-732, (096) 456-55-56.

Якщо ви стали жертвою трудової експлуатації чи знаєте про випадки торгівлі людьми, застосування її будь-яких форм (використання в жебрацтві, порнобізнесі, сексуальне рабство, продаж дітей), негайно звертайтеся: телефони Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні); 527 (безкоштовно з мобільних телефонів в Україні), понеділок-п’ятниця — з 10.00 до 21.00, субота — з 10.00 до 18.00.

Більше інформації про протидію торгівлі людьми розміщено на сайті Міжнародної організації з міграції в Україні: iom.org.ua.