Щодня я, житомирянка, користуюся міським електротранспортом. Щоб дістатися до роботи, мені потрібно 40 хвилин. Отже, майже півтори години на день я є пасажиркою. Приємно відзначити, що Житомирське ТТУ постійно ремонтує старенький транспорт, а віднедавна містом почали курсувати новенькі комфортні білоруські тролейбуси.

Втім, є одна річ, на яку в громадському транспорті неможливо не звертати уваги. Це — хамство з боку його працівників. Дуже прикро чути від кондуктора недбало кинуте дідусю або бабці: «Пенсія, куди заходите!? Вам же з десятої ранку!». Так, ніби людина пенсійного віку щось порушує, намагаючись зайти в салон транспорту! Невже кондуктор знає всі її плани на день?

А про те, як деякі водії дуже часто зачиняють двері фактично перед носом захеканого пасажира (особливо якщо це — старенька людина) — й говорити не варто. Цим вже давно нікого не здивуєш. Але це ще, як кажуть, — півбіди. Хоча й трапляються добросовісні водії (честь їм і хвала!), які чекають, поки пасажир добіжить до транспорту.

Але ситуація, свідком якої мені довелося стати кілька днів тому, просто шокувала. Водій брудно вилаяв пасажира лише за те, що у того випала з рук пляшка води, поки він виймав гроші за проїзд. Цей немолодий чоловік (на свою біду) сів якраз за кабіною водія, а того налякав звук від падіння півторалітрової пластикової пляшки. Й спалахнула суперечка. Водій на весь салон матюкався на адресу пасажира, а той як міг захищався. Зрештою кондуктор (але не водій!) вибачилася перед чоловіком за прикру ситуацію. Мовляв, сьогодні вони отримали штраф за зайвих пасажирів у салоні, тому водій нервує… Чоловік, мовби «облитий брудом», вийшов на своїй зупинці. Натомість водій тролейбуса не зробив жодних висновків зі своєї поведінки. На «перезмінці» біля депо він підізвав до себе кондуктора, щоб розпитати — чи не грозився той пасажир, бува, йти скаржитися. І все це — знову з матюками. Не зважаючи на те, що перед ним стоїть жінка, а в салоні присутні пасажири. На це водієві, як виглядало, було абсолютно наплювати.

Отака «замальовка з натури», побачена під час поїздки з роботи. На жаль, мені доводилося чути, як під час поїздки грішать брудним словом й інші водії (навіть жінки!).

Але й пасажири, у свою чергу, далеко на завжди поводять себе у громадському транспорті належним чином. Трапляються словесні перепалки з кондукторами, а подекуди — також відверте хамство. Нещодавно під час поїздки в тролейбусі я стала мимовільним свідком сварки двох жінок-пасажирок з кондукторкою. Вони зажадали повернути їм гроші за щойно придбані квитки, бо почули, що тролейбус їде в депо. Й звинуватили кондукторку в тому, що вона їм це вчасно не повідомила. Та у відповідь резонно зауважила, що відповідне повідомлення зазначено на передньому табло тролейбуса. А гроші повернути не може, бо електронні квитки вже зараховані в системі. Жіночок таке пояснення не вдовольнило: у хід пішли погрози про скарги до керівництва ТТУ, підвищений тон. Зрештою, дійшло до образ – одна обізвала кондукторку «куркою». І загалом увесь цей «діалог» відбувався з агресією, гнівом, роздратуванням… Відтак у тих, хто чув цю перепалку, лишився від неї неприємний осад.

Зрозуміло, що усі ми — люди і трапляються різні обставини. Але, на мою думку, все ж варто у громадському транспорті усім прагнути дотримуватися ввічливості, аби не уподібнюватися до тих, хто принижувати інших вважає для себе нормою.
Оксана АЛЬОШИНА.

Погода

Фотоетюд

Фотоетюд11092020

І такі «коліщата» бувають.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки