Кадр кінохроніки: Юзеф Пілсудський на Кафедральній вулиці в Житомирі (квітень 1920 року).
Кадр кінохроніки: Юзеф Пілсудський на Кафедральній вулиці в Житомирі (квітень 1920 року).

Нещодавно наша газета в одному з матеріалів згадала про 100-ліття українсько-польського союзу в роки Громадянської війни — коли Пілсудський та Петлюра разом намагалися воювати проти більшовиків.

Не оцінюючи ці історичні події, зауважимо інше. Для Житомира та Бердичева коротка окупація поляками у квітні-травні 1920 року обернулася цікавими кінозйомками цих міст. Їх здійснили не місцеві (або столичні) кінооператори, а… окупанти. Отже, як це було?

Наступаючи у 1920 році на Україну, поляки не забували фіксувати для історії свої тодішні військові успіхи. У польському війську було декілька кінооператорів, котрі знімали зайняті міста, паради своїх військ тощо. У квітні були майже одночасно зайняті Житомир та Бердичів. Обидва міста потрапили в об’єктив польських військових операторів. Тоді ці кінокадри ніде не демонструвалися — поляки наступали швидко. А вже за кілька місяців так само швидко відступали назад до Польщі. Тож той кіноматеріал, здавалося, десь загубився.

Аж ні! Через п’ятнадцять років він з’явився у випущеному в Польщі фільмі «Sztandar wolnoci» («Прапор свободи»). Документальна півторагодинна стрічка розповідала про життя та діяльність тодішнього керівника Польської держави Юзефа Пілсудського. Поміж інших сюжетів у фільмі промайнули й кілька кадрів, знятих у 1920 році в Житомирі та Бердичеві. Проте тоді їх змогли побачити лише глядачі польських довоєнних кінотеатрів.=

Після цього довелося чекати ще понад 70 літ, поки в середині 2000-их років цю стрічку було обцифровано працівниками польського кіноархіву. Відтак її виставили в мережі Інтернет на одному з польських сайтів. Проте навіть після цього на рідкісні кадри чомусь не звертали уваги краєзнавці Житомирщини.

Ми вирішили заповнити цю прогалину, вирізали і змонтували житомирські та бердичівські кадри з того польського фільму в окремі ролики. Тепер їх можна побачити на каналі «Ютуб» під назвами «Житомир, 1920 г.» та «Бердичев, 1920 г.». Ці фрагменти — зовсім короткі (житомирський триває 100 секунд, а бердичівський — лише 39). Проте для історії обох населених пунктів вони є досить цінними.

На житомирських кадрах показано польські броньовики біля колишнього будинку губернатора (нині на цьому місці — кінотеатр «Україна»); урочистості та святкову месу перед костелом святої Софії; а також — крупним планом Юзефа Пілсудського, котрий на вулиці Кафедральній вітає солдатів та місцевих жителів. А кінокадри з Бердичева зафіксували колишній монастир Босих кармелітів, подвір’ям якого походжають польські військові.

Відтак завдяки полякам, які ненадовго захопили наш край навесні-влітку 1920 року, в історії залишилися надзвичайно цікаві кінокадри. Хоч якийсь позитивний момент від тодішньої польської окупації!