Усі батьки добре знають, що періодично доводиться обов’язково проходити медогляд із дитиною. Зазвичай ця справа забирає чимало часу й сил, а в умовах карантину — й поготів. Нині відвідування лікарів — немов біг із бар’єрами.

Нещодавно у соцмережах з’явилося чимало повідомлень від батьків, які обурювалися тим, що за проходження медогляду дитини, зокрема майбутнього першокласника чи абітурієнта, доводиться платити кількасот гривень. А як щодо обіцяної безкоштовної медицини? Чому реформування призвело до того, що в нинішній скрутний час доводиться платити ще й за те, що раніше було безкоштовним?

У поліклініку — з гаманцем

Житомирянка Марія на своїй сторінці у Facebook написала: вперше стикнулася з тим, що лікарі відмовилися приймати безкоштовно дітей (учнів, дошкільнят, абітурієнтів), яким потрібно було пройти медкомісію. «Вам це обійдеться мінімум у 700 грн., — написала жінка. — Всю відповідальність лікарі перекладають на сімейного педіатра. Та як пройти «вузьких» спеціалістів — це питання. Керівництво дитячої поліклініки розводить руками, каже, що таким є рішення міської ради (виконкому Житомирської міської ради — Авт.)». Крім того, жінка надала фото встановлених тарифів на платні послуги, що надаються КП «Дитяча лікарня імені В.Й.Башека». Наприклад, консультація лікаря-ортопеда-травматолога обійдеться у 116 грн., акушера-гінеколога — 113 грн., отоларинголога — 102 грн., невролога — 86 грн. і т. д.

Під цією історією з’явилося чимало інших, у яких житомиряни розповідають про власний досвід проходження медогляду. Серед коментаторів — профільний заступник Житомирського міського голови Марія Місюрова, яка написала, що платні послуги — для тих, хто звертається без направлення лікаря. Якщо виникають якісь питання з цього приводу, пропонує звернуться до керівництва (швидше за все, поліклініки — Авт.), в управління охорони здоров’я міської ради або безпосередньо до неї.

Світлана Бистрикова з Житомира розповіла нам свою історію проходження медкомісії з донькою-дев’ятикласницею, яка планує цьогоріч стати абітурієнткою. Вона мала направлення від сімейного лікаря, але все одно довелося звертатися до чиновників та адміністрації поліклініки.

— Наша епопея проходження медогляду розпочалася з того, що впродовж двох днів не могли додзвонитися до сімейного лікаря, яка потім пояснила, що мала проблеми зі здоров’ям, і перенаправила нас до іншого лікаря, — розповіла жінка. — Той мене відразу попередив, що проходження медогляду коштуватиме 500 грн. На моє обурення зауважив, що можу телефонувати в управління охорони здоров’я міської ради. Так і зробила. Там адресували до профільного управління облдержадміністрації, де мені «покроково» пояснили, що і як робити в цій ситуації. Сімейний лікар мені виписав направлення, але одне — на всіх спеціалістів, що, як виявилося, — неправильно. І на це слід звертати увагу. Деякі лікарі (невропатолог, ендокринолог, офтальмолог) прийняли мою дитину, не взявши грошей, а була й така, яка категорично відмовилася це робити. Провівши півдня у поліклініці, з’ясувала, що проходження медкомісії — безкоштовне! Цю інформацію повинен надавати сімейний лікар, у якого, до речі, можна пройти медогляд. Під час консультації він дивиться, чи стоїмо на обліку у вузькопрофільних спеціалістів, чи маємо скарги на здоров’я тощо. Якщо все гаразд — оформляє необхідну довідку, а якщо ні — рекомендує звернутися до «вузького» спеціаліста. Якщо хочемо профілактично обстежити дитину — це вже платна послуга.

Після кількагодинного поневіряння кабінетами лікарів Світлана Бистрикова зрештою не витримала — і сплатила 400 грн. за деякі послуги. «Ми відбулися ще «малою кров’ю», бо, за словами подруги доньки, її родині довелося викласти близько тисячі гривень», — каже жінка. Краще заплатити, ніж витрачати свій час і псувати собі нерви, — так вирішують чимало батьків. Дехто навіть не намагається з’ясувати, чому медогляд — платний, а діють за принципом: «сказали — заплатили».

Швидко і зручно, але платно

Швидко в цій ситуації зорієнтувалися приватні клініки, ще навесні почавши рекламувати пакети послуг для проходження медогляду дітей з оформленням довідок (форм 086 та 063). Наприклад, у Житомирі в одній із них медогляд дошкільнят і школярів (а це — консультації хірурга, невролога, педіатра та офтальмолога, низка лабораторних аналізів) обійдеться батькам малечі у близько 1,5 тис. грн., а пакет послуг «Огляд перед школою» — 1740 грн. До речі, чимало батьків розповіли, що сімейні лікарі практично відразу направляли їх до приватних клінік. Дехто сам обирав таку альтернативу, аби не вистоювати черги в державних поліклініках, адже у приватній весь медогляд триває близько години.

За день-другий до появи повідомлень у соцмережах, які викликали резонанс, вирішила поцікавитися роботою поліклінік, зокрема дитячих. Зателефонувавши до поліклініки Богунського району, що на проспекті Миру, почула: для проходження медогляду мені, буцімто мамі майбутнього першокласника, потрібно звернутися до свого педіатра, яка направить до вузькоспеціалізованих спеціалістів. Жодного слова — про оплату цих послуг. Із такими ж запитаннями зателефонувала й до поліклініки, розташованій на вулиці С.Ріхтера. Теж почула про звернення до свого лікаря, а вже потім — консультації в інших спеціалістів. «Це безкоштовно?» — поцікавилася. «Приблизно 100 гривень», — почула, як виявилося, середню вартість консультації одного лікаря.

Вже після того, як нарікання батьків щодо вартості медогляду дітей набули розголосу, за прикладом Світлани Бистрикової вирішила зателефонувати на «гарячу лінію» управління охорони здоров’я обл­держадміністрації з питанням: чи потрібно платити лікарям за консультації під час проходження медогляду дитини. «Житомир? Телефонуйте в міське управління», — прозвучала лаконічна відповідь. На «гарячій лінії» управління охорони здоров’я міської ради відфутболили… до сімейного лікаря. «То потрібно платити чи ні? Що мені казати, якщо лікарі зажадають плати?» — намагалася дізнатися. Та почула лише знервоване: «Чого дзвоните в управління?», «Саме сиджу і пишу відповідь такій же мамашці»…

Начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Микола Суслик під час одного з брифінгів прокоментував цю ситуацію так: якщо пацієнт не має направлення від сімейного лікаря або звертається до лікарів, які не передбачені в обов’язковому переліку медкомісії, то такі послуги — платні.

Отож напрошується висновок: головне — бути поінформованим, мати хорошого сімейного лікаря або педіатра, який повідомить вам потрібну інформацію та правильно оформить направлення до спеціалістів. А ще — не боятися запитувати: чому і за що ви повинні платити.

Гаслом нинішньої медичної реформи реформатори визначили слова: «Гроші ходять за пацієнтом». Але, як бачимо, на практиці це звучить по-іншому: гроші ходять із пацієнтом.