Так вже повелося, що кожні вибори в нашій країні (президентські, парламентські й навіть місцеві) для більшості населення є мовби «останнім боєм» — і позначені величезними сподіваннями та надіями на краще. Надії щоразу не справджуються, весь час наступаємо на ті самі «граблі», але таки продовжуємо ходити на вибори. Ось і цього року знову буде така нагода — восени на країну чекають вибори до місцевих органів влади. Відбудуться вони за новим виборчим кодексом (який набув чинності 1 січня) — і матимуть чимало незнаних раніше особливостей. Відтак ми вирішили розповісти про найголовніші з цих нюансів, скориставшись допомогою фахівців аналітичного центру Асоціації міст України.
Отже, як ми обиратимемо місцеву владу восени?

Без застави в облраду не потрапити

Будуть дві виборчі системи, вже багато разів апробовані в нашій державі: мажоритарна і пропорційна. Перша передбачає обрання одного кандидата поміж багатьох. Друга — голосування за партійними списками.
Щодо мажоритарної системи, то за нею обиратимуть депутатів сільських, селищних та міських рад, але лише в тих населених пунктах, де мешкають менше 90 тисяч чоловік. Водночас у містах з чисельністю понад 90 тисяч чоловік (в нашій області таким містом є лише Житомир) буде застосовано пропорційну систему виборів до міської ради. Так само — за пропорційною системою — обиратимуть і депутатів обласної ради. «Право на участь у розподілі депутатських мандатів у таких радах матимуть лише ті місцеві організації партій, які подолають 5­відсотковий виборчий бар’єр у межах єдиного багатомандатного округу», — пояснюють в Асоціації міст України. Відтак на виборах до Житомирської міської та Житомирської обласної рад у списках будуть не прізвища окремих кандидатів, а назви партій. Ті з них, які будуть підтримані виборцями, й сформують склад ради.

Ще однією новацією виборчого кодексу стала грошова застава на виборах до цих двох видів рад (обласних та міських з населенням міст понад 90 тисяч жителів). Заставу мають вносити партії, які візьмуть учать у виборах до цих рад, а також кандидати на посади міських голів. Для кожних області або міста розмір застави розраховано окремо, виходячи з чисельності мешканців.

Приміром, для реєстрації партійного списку в Житомирську облраду ця сума визначена на рівні 1,79 мільйона гривень, а в Житомирську міську раду та на посаду міського голови Житомира — по 378 тисяч гривень. Іншими словами, кожна партія, яка хоче позмагатися на виборах до обласної ради, перераховує в бюджет майже 1,8 мільйона. Якщо вона подолає 5­відсотковий бар’єр, цю суму їй повернуть. Якщо ж не пройде в облраду, то й гроші втрачає. Так само кожен кандидат на посаду Житомирського міського голови має до осені (коли плануються вибори) десь знайти 378 тисяч гривень і внести їх як заставу. А повернуть ці гроші тільки одному — тому, хто виграє вибори й стане мером.

Ідея застави замінила минулий принцип — збирання кандидатами підписів на свою підтримку. Тепер підписів збирати не треба — здавай гроші й реєструйся. Втім, якщо раніше підписи мав можливість зібрати кожен потенційний кандидат, то нині гроші (й немалі!) здатні внести лише заможні люди. А відтак виникає запитання: чи не порушує такий новий виборчий принцип статті 38 Конституції України? Адже там чітко сказано, що «громадяни мають право… вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». А з такою великою грошовою заставою це право зможуть реалізувати лише товстосуми…

Жінок у радах побільшає

Інша новація стосується кількісної переваги результату переможця над конкурентами. Мова йде про вибори керівників громад. Тут також є відмінності. «Будуть застосовуватися дві різні виборчі системи, — пояснюють в Асоціації міст України, — залежно від величини адміністративно­територіальних одиниць».

Перша з них — мажоритарна система відносної більшості. За нею обиратимуть сільських, селищних, міських голів, а також старост. Суть її — проста. Хто з кандидатів набрав більше голосів, той і переміг. Приміром, якщо у кандидата Іваненка — 700 голосів, а в Петренка — 701, то виграв Петренко.

А за другою — мажоритарною системою абсолютної більшості — обиратимуться міські голови у містах із кількістю виборців 90 тисяч і більше. У нашій області, повторимося, таким містом є лише Житомир. Відтак майбутньому меру Житомира, аби перемогти конкурентів, слід набрати не просто більше голосів за всіх інших, а подолати позначку в 50%. Приміром, якщо на виборах мера Житомира візьмуть участь умовно 140 тисяч чоловік, то переможцем стане кандидат, за якого проголосують не менше 70001 виборця (тобто — 50% плюс один голос).

Новим виборчим кодексом визначено й кількість депутатів тих чи інших місцевих рад — вона залежатиме від чисельності виборців у даній громаді. Найменше число депутатів — 12 — буде в радах тих громад, де проживають до 1000 виборців. У громадах з населенням від 1 до 3 тисяч буде 14 депутатів, від 3 до 5 тисяч — 22, від 5 до 20 тисяч — 26, від 20 до 50 тисяч — 34, від 50 до 100 тисяч — 36, від 100 до 250 тисяч — 42, від 250 до 500 тисяч — 54, від 500 тисяч до 1 мільйона — 64 депутати.\

Зрештою, ще одним цікавим нюансом є норма, якої раніше не було — про те, що на виборах за партійними списками у кожній п’ятірці кандидатів повинно бути не менше двох осіб кожної статі. Іншими словами, щонайменше 40% кандидатів мають бути жінками.

Ось такими ми побачили особливості нового виборчого кодексу. Для того, аби розібратися у всіх тонкощах, у громадян ще є час, адже вибори заплановано провести восени. Втім, вони можуть відбутися й раніше, адже в нашій непередбачуваній країні все можливо.