В одному з грудневих номерів «Житомирщина» порушила тему нового Трудового кодексу, проект якого вже поданий до Верховної Ради України, закладених у ньому ризиків для найманих працівників та обмеження прав профспілок щодо захисту працюючих громадян. Нещодавно ці теми стали предметом обговорення учасників пленуму обкому профспілкової організації працівників державних установ. Про позицію щодо порушених питань журналістка «Житомирщини» Іраїда Голованова веде мову з головою обкому профспілки працівників державних установ Петром Закусилом.

— Петре Івановичу, давайте розпочнемо із суто практичних питань. Із інформації, що маємо на цей час, у новому Трудовому кодексі роль профспілок у регулюванні трудових відносин зведена нанівець. А наскільки вона була вагомою і дієвою до цього, скажімо, на прикладі очолюваної вами обласної організації?

— В останні роки роль профспілок у захисті соціально­економічних прав була хоч і послаблена, але все ж залишалася відчутною. Це стосується й профспілки працівників державних установ. Ось вам конкретний приклад. У 2016 році склалася парадоксальна ситуація: Законом України «Про державну службу» передбачалося поступове підвищення посадових окладів державних службовців, чого не було з 2008 року. Посадові оклади підвищили, а заробітна плата практично залишилася без змін, бо у фонді заробітної плати коштів на виплату раніше встановлених надбавок не вистачало.

У деяких районах, у межах чинного законодавства, додаткові кошти на зарплатню держслужбовцям виділяли з місцевих бюджетів. У інших — були випадки затримки виплат та заборгованості зі заробітної плати працівникам райдержадміністрацій та відповідних структурних підрозділів, а через брак коштів — мізерна заробітна плата. Постійними стали «примусові» відпустки без збереження заробітної плати та робота в режимі неповного робочого часу, невчасна виплата допомоги на оздоровлення під час відпусток, виплати відпускних коштів частинами.

Проте наполеглива позиція профспілки та чітка аргументація їхніх вимог дали змогу виправити ситуацію. Уряд відреагував на звернення профспілки, підготував законопроект про внесення змін до Державного бюджету на 2016 рік у частині збільшення асигнувань на оплату праці.

Це, звичайно, було нелегко, адже довелося віднайти кошти і домогтися, щоб Верховна Рада ухвалила відповідний Закон. І тут знову попрацювала профспілка. Кожному народному депутатові було надіслано лист із проханням підтримати зміни щодо збільшення фонду оплати праці. Дане питання було ухвалено одноголосно.

— Але на «мілині», пригадується, тоді були й працівники органів місцевого самоврядування. Їх ці зміни торкнулися?

— Звичайно ні. Раніше посадові оклади працівників органів місцевого самоврядування прирівнювалися до відповідних посадових окладів державних службовців. Це було передбачено Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Новий Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування» не прийнятий, оскільки був заветований Президентом України П.Порошенком. Тому на початку 2017 року профспілка працівників державних установ звернулася до Кабінету Міністрів України щодо врегулювання умов праці посадових осіб органів місцевого самоврядування шляхом внесення змін до постанови Кабміну від 9 березня 2006 року № 268. І такі постанови, починаючи з 2017 року, тепер приймаються щороку. Посадові оклади керівників та спеціалістів районних рад — такі ж самі, як і в працівників районних державних адміністрацій.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 22 січня 2020