Фото Геннадія ГАНЖІ.
Фото Геннадія ГАНЖІ.

Ми вже коротко повідомляли, що нині в районах області триває збирання картоплі по селах для потреб місцевих лікарень. Така благодійна допомога робиться щороку. Особливо вона є відчутною в нинішні непрості часи. Про те, як селяни допомагають лікарням, і як самі лікарні забезпечують себе овочами — наш репортаж.

…Сільською вуличкою неквапно їде  підвода,  навантажена  кількома мішками. Вони — розв’язані,  тож всередині одного з них видно картоплю, в інших — цибуля, капуста, буряки. Перед  подвір’ям підвода зупиняється, і кучер чекає. За кілька хвилин з двору виходить господар, несучи в руках відерце бульби та капустину.  Кладе це добро у мішки — і возик рухається далі, до наступного двору.

Це — звична осіння картина для багатьох сіл. Отаким способом лікарні в різних районах отримують на зиму необхідні продукти.

— Така практика у нас існує вже не перший рік, — зізнається Микола Левчук, який очолює сільраду в селі Жарах Баранівського району. — Кожної осені збираємо продукти для лікарні. У нас в селі — 300 жителів. І ніхто не відмовив — кожен щось дав. Хто — відро картоплі, хто — мішечок цибулі, хто — капустину чи кілька буряків… Якоїсь норми немає — хто скільки може, стільки й дає. І ніхто з селян не обурюється, попри нинішній неврожай всі щось дали. Ну, а як інакше? Всі під Богом ходимо, кожен може в лікарні опинитися. А яке нині фінансування там — ми знаємо… Тож чим можемо — допомагаємо.

А в селі Кривотині (Ємільчинський район) навіть встановили норму для кожного обійстя — здати по одному кілограму бульби для лікарні. Знову-таки — у добровільному порядку. Нікого спеціально не змушували. Але поздавали фактично всі — і не по кілограму, а значно більше.

— Раніше кожна родина восени здавала для потреб лікарні по 2-3 відра бульби, — розповідає староста Любов Тичина. — Але ж цього року картопля зовсім не вродила. Тож давали вже менше. Ми з чоловіком удвох живемо, нам бульби вистачає, то виділили для лікарні три відра. Підвода їздила селом, зібрала отакі врожаї. Опісля привезли все зібране до сільради. А потім приїхала машина з кузовом, навантажили все зібране — і завезли це до лікарні.

У Ємільчинській районній лікарні частину благодійного врожаю від селян вже прийняли — загалом у комору завантажено 8 тонн картоплі.

— Але це — лише половина від потреби, — щиро каже головна лікарка Наталія Брановицька. — Зазвичай за сезон — від літа до літа — у нас йде на харчування хворих 16 тонн картоплі. Тож сподіваємося, нам допоможуть ще.
Наталя Іванівна зізнається, що завдяки отакій допомозі їхній медичний заклад взагалі  вже багато літ не закуповує картоплю. Всю необхідну кількість вдається заготувати лише завдяки допомозі селян. До того ж, лікарня має й власний город — його врожаї теж неабияк виручають.

—Селищна рада виділила нам у користування ділянку площею близько 10 соток, — каже Наталія Брановицька. — На семи сотках вирощуємо картоплю, на решті площі — іншу городину. Цього року викопали 20 мішків бульби. Цієї кількості зазвичай вистачає з серпня до жовтня. А опісля готуємо страви з картоплі, зібраної жителями навколишніх сіл. Спасибі їм за це!\

Головна лікарка щиро каже: за теперішніх цін на картоплю закупити її за кошти місцевого куцого бюджету було б дуже важко.

— Неврожай дався взнаки — навіть у нас (не  в місті, а в селищі!) бульба нині коштує по 16 гривень за кілограм, — каже Наталія Брановицька. — І дешевше ніде не знайти. Я знаю, що одна з житомирських лікарень через тендер шукає продавця картоплі, виставила ціну 13 гривень за кілограм. І  немає жодної пропозиції — ніхто не хоче так дешево продавати!

— Цього року нам на харчування пацієнтів виділили загалом 527 тисяч гривень, — додає Валентина Адамяк, головний бухгалтер Ємільчинської лікарні. — Це гроші, які надали дві об’єднані громади та один район. Причому, Барашівська ОТГ, чиї жителі у нас лікуються, виділила лише 20 тисяч. Відтак за кошти, які нам виділяють, купуємо передовсім м’ясо, рибу, крупи, фрукти та овочі — тобто те, чим не зможемо забезпечити хворих самі. А на картоплю в бюджет грошей навіть не закладаємо, бо знаємо, що жителі сіл допоможуть.

Подумки підраховую — скільки ж зекономила лікарня на картоплі на цей сезон? Множу 16 гривень на 16 тонн — отримую 256 тисяч гривень. Чимала сума! Значна економія завдяки небайдужості селян, які вже не перший рік отаким способом підтримують лікарню. Хоча, по правді сказати, замість них це має робити держава. Хіба не так?..